справа №619/1051/21
провадження №2/619/672/21
Ухвала
12 квітня 2021 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., секртерая судового засідання - Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 619/1051/21,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»,
відповідач: ОСОБА_1 .
Питання, що вирішуються ухвалою.
25 лютого 2021 року ПАТ «Харківенергозбут» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 6996,17 грн.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 26.02.2021, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача та отримано відповідь Дергачівської міської ради з зазначенням, що ОСОБА_1 згідно обліковим даним архівної та діючої картотеки зареєстрованим не значиться.
Ухвалою суду від 16.03.2021 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.04.2021.
19.03.2021 до суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області на запит щодо місця реєстрації відповідача зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 знято з реєстрації 04.01.2018 за адресою:АДРЕСА_1 , у зв'язку зі смертю, актовий запис №130 від 15.11.2017.
Із матеріалів справи вбачається, що із позовом до ОСОБА_1 позивач звернувся у лютому 2021 року.
Частиною 1 ст. 42, ст. 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За змістом ст. ст. 46, 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Виходячи зі змісту цих статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
За нормами ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку статті 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Оскільки судом установлено, що ПАТ «Харківенергозбут» звернулося до суду з указаним позовом до особи, яка на момент подачі позову померла, суд вважає необхідним закрити провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Цивільне судочинство здійснюється виключно в порядку, встановленому ЦПК України, проте процесуальним законом не передбачено право особи пред'являти позов до померлої особи.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон), сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз'яснив судам, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08 липня 2011 року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Відповідно до ч. 5, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Частиною 1 ст. 25 Бюджетного Кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Аналогічне положення передбачене і під. 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Бюджетного Кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Враховуючи вищевикладене, повернення судового збору повинно здійснюватися органами Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з рахунків, на які враховуються надходження від сплати такого збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного Кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Згідно з п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 03.09.2013 №787, затвердженого Міністерством фінансів України, визначено, що копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Харківенергозбут», відповідно до платіжного доручення № 17743 від 09.02.2021 сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Оскільки провадження по справі закривається на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, то з урахуванням вищезазначеного, підлягає поверненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн, який був сплачений при поданні позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд
постановив:
Закрити провадження по справі № 619/1051/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку зі смертю відповідача.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок), сплачений за платіжним доручення №17743 від 09.02.2021, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA878999980313161206000020599.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області відповідно до пп. 15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Нечипоренко