справа № 566/157/21
провадження 2/566/197/21
13 квітня 2021 року смт. Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
у складі:
одноособово - головуючого судді Лободзінського А.С.,
при секретарі судового засідання Драган Л.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача борг згідно кредитного договору №б/н від 09.10.2007 року в розмірі 11100 грн. 65 коп. та судові витрати по справі.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 9 жовтня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, за яким останньому відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 12000,00 гривень.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором з повернення кредиту відповідач не виконав, що призвело до утворення простроченої заборгованості, яка станом на 13.01.2021 року становить 11100 гривень 65 копійок та складається з наступного:
- 9657,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: - 7668,65 грн.- заборгованість за поточним тілом кредиту; 1989,08 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-473,97 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
-968,95 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Оскільки заборгованості по кредитному договору відповідачем не сплачено, Банк просить стягнути з нього борг в судовому порядку, посилаючись на розрахунок заборгованості від 13.01.2021 року; витяг з "Умови та правила надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою"; копію заяви позичальника та довідку про умови кредитування та обслуговування кредитної карти.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Натомість, разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку, в якій вказав, що банк повністю підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. ( а.с. 46)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового розгляду, не з'явився. ( а.с. ) Будь -яких заяв, відзиву на позов, чи пояснень по суті справи, на адресу суду не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач не з'явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно повідомлений про час, місце і дату розгляду справи в суді, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Параграфом першим глави 71 ЦК України регулюються правовідносини позики.
Статтею 1046 Кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між Банком та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №б/н, 09.10.2007 року, за яким банк взяв на себе зобов'язання видати відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжній картці, ОСОБА_1 впродовж строку кредитування, отримав кредитні кошти в розмірі встановленого кредитного ліміту.
В подальшому ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, що підтверджується документально (а.с. 41-45).
Поряд з цим, свого обов'язку по поверненню використаних кредитних коштів у строки на умовах та в розмірах, передбачених договором, відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 13.01.2021 року йому нараховано заборгованість в сумі 11100 гривень 65 копійок, яка складається з наступного:
- 9657,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: - 7668,65 грн.- заборгованість за поточним тілом кредиту; 1989,08 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-473,97 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
-968,95 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Факт нарахування вказаної заборгованості підтверджуються розрахунком (а.с. 5-15).
Розглядаючи обгрунтованість вказаного розрахунку, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як видно з матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 прострочив виконання зобов"язання з повернення кредитних коштів, у зв"язку з чим, йому нарахована заборгованість, яка складається, крім тіла кредиту (поточного та простроченого), з відсотків за його користування.
Так, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі, розмір відсотків і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.uaяк невід'ємні частини спірного договору.
З розрахунку заборгованості видно, що відсоткова ставка за користування кредитом неодноразово змінювалась з 1 січня 2013 року (а.с. 8).
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати заборгованість за простроченими відсотками, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.. ст.. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Отже, надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Отже, за відсутності підписаних позичальником Умов та Правил, а також Тарифів банку спірний договір не відповідає вимогам ст.ст.207,634,1055 ЦК України щодо порядку підписання та укладення договору кредиту.
У даному випадку неможливо поза розумним сумнівом та з належною для стороннього добросовісного спостерігача достовірністю з'ясувати належність доданих позивачем до справи доказів, витягів з названих документів, тому суд прийшов до висновку про недоведеність того факту, до яких істотних умов договору приєднався позичальник при підписанні анкети-заяви, текст якої не містить істотних у розумінніст. 1054 ЦК України умов договору кредиту.
З огляду на викладені вище обставини та умови кредитування, суд дійшов висновку про те, що відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентної ставки.
Таким чином, обов'язок ОСОБА_1 по поверненню кредиту знайшов своє підтвердження частково, зокрема, в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту. В задоволенні позовним вимог в частині нарахованих на тіло кредиту відсотків, слід відмовити за недоведеністю їх підставності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи вище викладене, на підставі 526, 536, 1046, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 19, 89, 141, 209 - 210, 258 - 259, 265 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ( для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.10.2007 року в розмірі: 9657 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень 73 копійки, яка складається з наступного: 7668,65 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 1989,08 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ( для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299 судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1974 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 90 копійок.
В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват банк» 473,97 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками та 968,95 грн. - заборгованості за простроченими відсотками - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення також може бути оскарженно до судової палати з розгляду цивільних справ Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя