про відмову у відкритті касаційного провадження
12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 200/8715/20-а
адміністративне провадження № К/9901/10008/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (суддя Галатіна О.О.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року (колегія у складі суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.)
у справі № 200/8715/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Фонд), в якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у виплаті регресних виплат;
- зобов'язати поновити виплати регресних виплат з виплатою недоотриманих сум з квітня 2015 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати з квітня 2015 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, позов задоволено частково;
- визнано незаконними дії Фонду щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 регресних виплат за період з 01.07.2015 до 31.10.2019;
- зобов'язано Фонд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 неотримані страхові виплати за період з 01.07.2015 до 31.10.2019;
- скасовано постанову Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Костянтинівського відділення від 30.06.2015 № 0534/74305/40540/41 "Про припинення щомісячної страхової виплати" ОСОБА_1 щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 2 694,38 грн у зв'язку із зміною місця проживання (ВПО);
- в іншій частині позовних вимог відмовлено;
- стягнено з Фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування судового збору у розмірі 840,80 грн.
22.03.2021 до Верховного Суду від Фонду надійшла касаційна скарга, у якій із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики щодо не нарахування та невиплати щомісячних страхових виплат внутрішньо переміщеним особам, у яких скасовані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або коли потерпілий не звертався до органів соціального захисту населення та не отримував довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивач у період до 01.07.2015 до 01.11.2019 не звертався до будь-якого відділення Фонду на території, підконтрольній українській владі, із заявою про тимчасове продовження раніше призначених страхових виплат та документами, визначеними Порядком надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 (втратила чинність 28.12.2018), тому не має правових підстав на отримання страхових виплат за цей період.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Предметом спору у даній справі є оскарження дій Фонду щодо припинення щомісячної страхової виплати у зв'язку із зміною місця проживання внутрішньо переміщеної особи.
За предметом позову ця справа належить до категорії справ незначної складності, тому суд першої інстанції обґрунтовано її розглянув відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте, Фонд використовує загальні формулювання, не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справа у подібних правовідносинах норм матеріального та процесуального права, не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин.
Суд також не встановив випадків, зазначених у п. 2 ч 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Крім того, твердження Фонду щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є неприйнятним.
Так, Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у справі № 185/3733/17(2-а/185/7/18) зазначив, що:
«скасування довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення соціальних виплат, а Постанова КМУ № 365 (<постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам">) є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання утримання позивачем.».
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення першої інстанції, дійшов висновку, що ч. 1 ст. 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачено припинення страхових виплат у зв'язку зі зміною місця проживання внутрішньо переміщеної особи.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформульованою у постанові від 22.10.2020 у справі № 185/3733/17(2-а/185/7/18), та Суд у цій справі не вбачає підстав для відступу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 200/8715/20-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб