12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/24864/19
адміністративне провадження № К/9901/5205/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/24864/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
17 лютого 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку 15.02.2021).
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року було повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року дана касаційна скарга залишена без руху з наданням скаржникові строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Вказана ухвала суду була направлена скаржнику поштою та вручена адресату 12.03.2021, що підтверджується відповідним записом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
На виконання вказаної ухвали, скаржником 24.03.2021 було надіслано засобами поштового зв'язку на адресу Верховного Суду (надійшло до Суду 29.03.2021) лист про усунення недоліків касаційної скарги та оригінал платіжного доручення від 22.03.2021 за №1173 (штамп ДКСУ від 23.03.2021).
У вказаному листі скаржник вказує, що ухвалу Верховного Суду від 09 березня 2021 року було отримано ним 12.03.2021 о 23:55, тобто в неробочий час, отже строк на усунення недоліків повинен рахуватись з 15.03.2021, оскільки саме в цей день було зареєстровано вказану ухвалу відповідно до внутрішніх інструкцій відповідача.
Суд не погоджується з вказаними доводами скаржника на підставі наступного.
Колегія суддів вказує, що саме Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ст.1 КАС України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно із приписами ч.1, 6, 8, 9 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до приписів ч. 2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З аналізу наведених норм вбачається, що перебіг процесуального строку продовжується на перший робочий день лише, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день.
У випадку, коли відлік строку розпочинається з вихідного, святкового чи іншого неробочого дня, законодавцем не було передбачено продовження строку на перший після нього робочий день.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що скаржником не було подано до Суду відповідно до приписів ч. 2 ст.121 КАС України заяву про продовження встановленого судом процесуального строку, а також на те, що скаржником вдруге подається касаційна скарга, яка не оформлена належним чином, що свідчить про зловживання сторони своїми процесуальними правами.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Причини, які об'єктивно унеможливлювали вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги, скаржником не зазначені.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, станом на 22 березня 2021 року (останній день строку на усунення недоліків касаційної скарги) скаржником не було усунуто недоліки касаційної скарги.
За приписами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/24864/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова