19 травня 2010 рокуСправа № 2а-1148/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Польовій М.М.,
за участю представника позивача Ярошика Т.В.,
представника відповідача Чіріч О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Оллар»про стягнення податкового боргу,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Оллар» про стягнення податкового боргу в розмірі 3567 грн. 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб'єктом господарювання, 16.10.1997 року взятий на облік як платник податків, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. Станом на 24.03.2010 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 3567 грн. 50 коп. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу 12.10.2009 року було надіслано першу податкову вимогу № 1/1592 та 24.11.2009 року надіслано другу податкову вимогу № 2/1875, а в подальшому 23.03.2010 року було прийнято рішення № 35/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Позивач просить стягнути з активів відповідача на користь держави податковий борг в розмірі 3567 грн. 50 коп.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з активів відповідача на користь держави податковий борг в розмірі 3567 грн. 50 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов визнала повністю, виникнення податкового боргу пояснила тяжким фінансовим становищем.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, з 16.10.1997 року знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції, є платником податку на додану вартість. Станом на 24.03.2010 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 3567 грн. 50 коп., який виник через несплату відповідачем узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених платником податків в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року (вхідний № 121875).
Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу 12.10.2009 року було надіслано першу податкову вимогу № 1/1592 та 24.11.2009 року надіслано другу податкову вимогу № 2/1875, а в подальшому 23.03.2010 року було прийнято рішення № 35/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Зазначені заходи не спричинили погашення відповідачем податкового боргу, загальний розмір якого складає 3567 грн. 50 коп. Вказані фактичні обставини підтверджуються копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 9), довідкою про взяття на облік платника податків від 22.03.2010 року № 283 (а. с. 6), довідкою про наявність податкового боргу та розрахунком боргу (а. с. 4-5), копією податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року (а. с. 13-14), обліковою карткою з податку на додану вартість за 2009-2010 року (а. с. 21-23), копіями першої податкової вимоги від 12.10.2009 року № 1/1592 та другої податкової вимоги від 24.11.2009 року № 2/1875 (а. с. 11-12), копією рішення № 35/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 23.03.2010 року (а. с. 10).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, а відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати суми податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у поданій ним податковій декларації. Оскільки суми податкових зобов'язань є узгодженими, то вони підлягали до сплати у строки, встановлені абзацами першим, третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки відповідач має податковий борг в розмірі 3567 грн. 50 коп., представник відповідача адміністративний позов визнала повністю, вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення недоїмки, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з активів відповідача на користь держави податкового боргу розмірі 3567 грн. 50 коп. підлягають до задоволення.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з активів Приватного підприємства «Оллар»на користь держави податковий борг в розмірі 3567 гривень 50 копійок (три тисячі п'ятсот шістдесят сім гривень п'ятдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 24 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх