Справа № 420/5226/18
13 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 420/5226/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 71% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
29.03.21 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання в порядку ст. 382 КАС України, в якому заявник просить зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 420/5226/18.
У зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, заява передана для розгляду судді 13.04.21.
В обґрунтування заяви зазначено, що 05 серпня 2019 року набуло чинності рішення суду у справі 420/5226/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким позовні вимоги були частково задоволені , а саме, судом було встановлене, що для нарахування пенсії Позивачу необхідно використовувати позначку не 70 відсотків, а 71 відсоток, починаючи з 01 січня 2018 року. З 1 липня 2019 року Відповідач це рішення врахував, та почав нараховувати пенсію із розрахунку 71 відсотка.
Проте рішення суду в повної обсязі досі не виконане, так як за період з 01.01.2018 по 17.06.2019 утворилася заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 1518,23 гривень, яку Відповідач визнає, але виплачувати відмовляється.
З метою вирішити це питання Позивач через портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з клопотанням про виплату йому заборгованості, на що отримав відповідь, в якій було зазначене, що: «Доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 17.06.2019 в сумі 1518,23 грн буде виплачена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649».
З цієї відповіді Позивач не зрозумів ані порядок виплати, ані строк. З цього приводу 13 січня 2020 року Позивач через портал знов звернувся до Відповідача зі скаргою, в якої вимагав негайно виплатити суму заборгованості.
10 березня 2020 року Позивач отримав відповідь від Відповідача, в якій знов Відповідач посилався на Постанову КМ № 649 та безапеляційно зазначив, що: «Іншого порядку виплати чинним пенсійним законодавством не передбачено» .
22 липня 2020 року набула чинності Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 640/5248/19, якою визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», тобто, станом на серпень 2020 року у Пенсійного фонду України зникли законні підстави не виплачувати заборгованість.
У зв'язку із цим 14 вересня 2020 року позивач звернувся до Відповідача з вимогою виплатити заборгованість, на що 28 вересня 2020 року отримав відповідь, якою в черговий раз було відмовлено в виконанні рішення суду, на цей раз у якості причини пропонувалось відсутність цієї суми у бюджеті України на 2020 рік.
З приводу цього позивач 13 жовтня 2020 року звернувся до Одеського окружного з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з вимогами зобов'язати Відповідача виплатити суму заборгованості, проте судом у відкритті провадження було мотивоване відмовлене (ухвала суду від 19 жовтня 2020 року у справі 420/10641/20), та запропоновано звернутися до суду відповідно до статей 382, 383 КАС України.
20 листопаду 2020 року позивач з відповідною заявою звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідно до якої 30 листопада 2020 року було відкрито виконавче провадження ВП-63761504.
Але і після цього ситуація не змінилась, а саме ГУ ПФУ в Одеській області продовжило ігнорувати виконання рішення суду. 10 березня 2021 року позивач через портал звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з вимогою виконати рішення суду, на що в черговий раз 26 березня 2021 року отримав відмову.
Заявник звертає увагу суду на факт бездіяльності ГУ ПФ в вирішенні питання виконати рішення суду, так як з 2019 року вже було прийнято бюджет країни на 2020 рік, а наразі вже затверджені і бюджет на 2021 рік, проте ГУ ПФ не надало ані Заявникові, ані судовому виконавцю жодних документів але будь-яких інших відомостей про те, що ГУ ПФ щось робило, щоб виконати рішення суду у повної обсязі.
Заява розглянута в порядку письмового провадження - в тому ж провадженні, в якому винесено основне рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому суд враховує, що з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі № 800/592/17 встановлення судового контролю може здійснюватися також і після завершення розгляду справи.
Відповідно ч.2 ст.119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відтак, суд вважає за необхідне встановити двомісячний строк для суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення та подання відповідного звіту до суду з дати вирішення порушеного процесуального питання.
На підставі викладеного, беручи до уваги невиконання ГУ ПФУ в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 420/5226/18, яке набрало законної сили, керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 420/5226/18 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом двох місяців з дати постановлення даної ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 420/4226/18.
Призначити судове засідання для розгляду звіту про виконання судового рішення та / або питання щодо накладення штрафу за його невиконання на 15.06.21 о 11:00 годині в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, зала судових засідань № 14.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику для відома та Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк