Справа № 755/13753/20 Головуючий у І інстанції Курило А.В.
Провадження № 33/824/728/2021 Доповідач у 2 інстанції Шроль В.Р.
09 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 06 липня 2020 року, приблизно об 11 годині 42 хвилин, будучи велосипедистом рухався проспектом Соборності, 15 /під?їзна дорога вулиці Вифлеємська/, у місті Києві, і. в порушення вимог дорожнього знаку 2.1, п.п. 6.7, 16.11 ПДР, виїжджаючи із другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Opel Combo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою повернути матеріали справи для до оформлення відповідним органам поліції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розгляд справи відбувся без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, суддя формально підійшов до розгляду справи, не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до незаконного та необґрунтованого рішення, судом не враховано, що в протоколі про адміністративне правопорушення містяться виправлення в даті його оформлення, протокол складено з порушенням строку, встановленого ст. 254 КУпАП, працівник поліції прийшов до неправильного висновку про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення лише щодо ОСОБА_1 , а суддею не враховано, що водієм автомобіля було порушено п. 12.3 ПДР, оскільки в момент виїзду велосипедиста з другорядної дороги на головну, водій автомобіля об'єктивно мав можливість виявити небезпеку для руху та вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, наслідок чого можна було б уникнути ДТП.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно з вимогами п.6.7 ПДР велосипедисти повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам розділу 6 ПДР
За вимогами дорожнього знаку 2.1 ПДР водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехресті по головній дорозі.
Відповідно до п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху,що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, що містяться у показаннях потерпілого ОСОБА_2 , матеріалах перевірки ЄО 43951 від 06.07.2020 року, зокрема , протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події із схемою до нього.
Доказам по справі суддя надав належну оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки допущені ним, як велосипедистом, порушення вимог 2.1 дорожньої розмітки та п.16.11 ПДР перебувають у прямому причинному зв'язку з пошкодженнями транспортних засобів.
Доводів, які б оспорювали правильність встановлення суддею фактичних обставин адміністративного правопорушення, апеляційна скарга не містить.
Твердження апеляційної скарги про те, що суддею не надано оцінки тій обставині, що водій автомобіля допустив порушення вимог п.12.3 ПДР, є неспроможними, оскільки суддя розглядає справу у межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, а протокол щодо ОСОБА_2 не був предметом розгляду судді.
Наявність виправлення у даті складання протоколу та складання його через місяць після дорожньо-транспортної події не є підставами для скасування постанови та повернення протоколу органам поліції для дооформлення.
Також суддею справа щодо ОСОБА_1 закрита у зв'язку із закінченням на час її розгляду строків накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог п.7 ст.247 КУпАП.
Порушень вимог матеріального чи процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування постанови, не встановлено.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль