Справа № 755/18274/20 Головуючий у І інстанції Старовойтова С.М.
Провадження № 33/824/1230/2021 Доповідач у 2 інстанції Шроль В.Р.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
09 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 31 жовтня 2020 року о 04 годині 20 хвилин, в порушення п. 2.9 а ПДР, керував транспортним засобом «Honda CR-V» державний номер НОМЕР_1 по вулиці Русанівська набережна, 8 в місті Києві в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку проводився в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія».
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисник просять постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП або направити справу на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають про те, що дійсно ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які після перевірки документів, запропонували пройти медичне обстеження на предмет вживання наркотичних засобів, на що він погодився. Після огляду лікар повідомив, що стан здоров'я ОСОБА_1 є нормальним, а після виходу з кабінету на вимогу працівника поліції він дихнув в прилад «Драгер» для перевірки його справності, після чого працівник поліції повідомив, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та видано протокол про адміністративне правопорушення. Вважають, що протокол про адміністративне правопорушення є надуманим, викладена в ньому інформація не відповідає дійсності, а дії працівників поліції є неправомірними, оскільки ОСОБА_1 не було надано сертифікату та свідоцтво на повірку вимірювального пристрою «Драгер», до висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не додано акту, на підставі якого складено такий висновок, у протоколі невірно зазначена адреса проживання ОСОБА_1 .
Підкреслюють, що суддею допущена істотна неповнота судового розгляду, оскільки розглянуто справу без належного повідомлення про час і місце судового засідання особи, що притягується до відповідальності, та без його участі, в протоколі вказана невірна адреса його проживання, не допитано свідків, не надано належної оцінки доказам по справі.
Крім того, просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без належного повідомлення про дату та час розгляду справи та без участі ОСОБА_1 , копія постанови не була надіслана судом в порушення ст.285 КУпАП, про існування постанови дізналися 25.01.2021 року при ознайомленні захисника з матеріалами справи.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 13 січня 2021 року, а апеляційна скарга на неї подана 25 січня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захиснику слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , про існування постанови вони дізналися лише 25.01.2021 року, у зв'язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, висновку лікаря-нарколога про те, що ОСОБА_1 на час огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння, відеозаписом з бодікамери поліцейського.
Доказам по справі суддя надав належну оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом був тверезим і зазначена обставина була підтверджена лікарем КМНКЛ «Соціотерапія», спростовується доказами по справі.
Так, з відеозапису події вбачається, що після зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 перебував з видимими ознаками сп'яніння, намагався покинути автомобіль та втекти з місця події, пропонував працівникам поліції незаконний порядок вирішення ситуації, що склалася, визнавав ту обставину, що «трішки випив», відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
З висновку лікаря-нарколога та витребуваного судом апеляційної інстанції копії акту медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння вбачається, що лікарем ОСОБА_2 проведений візуальний огляд ОСОБА_1 за певною методикою, останнім повідомлялося лікарю про вживання ним горілки та лікарем двічі досліджувалось видихуване ним повітря за допомогою алкотестера «Драгер 6820». На підставі отриманих даних ОСОБА_1 був поставлений діагноз «Стан сп'яніння внаслідок вживання алкоголю».
У протоколі про адміністративне правопорушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, було зазначено про каяття у вчиненому.
Доказів, які б підтвердили версію ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст.256 КУпАП та підстави для повернення його працівникам поліції на до оформлення відсутні. Також з відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 на місці події працівникам поліції була вказана саме така адреса проживання, як зазначена у протоколі.
Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи щодо нього у місцевому суді та позбавлення можливості належними чином захистити його інтереси не можуть слугувати підставами для скасування постанови та закриття провадження по справі, оскільки таке право йому поновлено при апеляційному розгляді, яким він скористався , в тому числі, із залученням адвоката у якості захисника.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування постанови і закриття провадження по справі, не встановлено.
За таких обставин постанова судді є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захиснику поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль