Справа № 756/9372/19 Головуючий 1 інстанція- Яценко Н.О.
Провадження № 22-ц/824/5136/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
08 квітня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
за участю секретаря Малашевського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним договору,-
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернуласядо суду із вказаним позовом,який надалі уточнила і мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Вказувала, що ініціативною групою співвласників, які є відповідачами, було скликано і проведено 05 квітня 2019 року загальні збори співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , на яких прийнято рішення про зміну управляючої компанії з обслуговування будинку з ТОВ «Експлуатаційна компанія» на ТОВ «УК «Затишна оселя». На підставі вказаного рішення, оформленого протоколом № 1, між ТОВ «УК «Затишна оселя» та уповноваженими співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 16 травня 2019 року укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Посилалася на числені порушення під час підготовки та проведення загальних зборів, зокрема на те, щоініціативна група, яка скликала збори, створена не була, попередньо збори по її обранню не проводились, а план роботи не затвердили. Допущені порушення, пов'язані з направленням повідомлення про проведення установчих зборів співвласникам квартир та нежитлових приміщень, а також пов'язані із невинесенням на розгляд птань порядку денного зборів, які мають обов'язково розглядатися на загальних зборах мешканців багатоквартирного будинку та порушення порядку проведення зборів та відсутності достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень. Допущені порушення порядку передання на реєстрацію та зберігання протоколу зборів співвласників
- 2 -
багатоквартирного будинку до виконавчого комітету міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку.
У зв'язку з наведеним просила визнати недійсним протокол № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , визнати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16 травня 2019 року, укладений між ТОВ «УК «Затишна оселя» та співвласниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та повернути відповідні повноваження по управлінню багатоквартирним будинком ТОВ «Експлуатаційна компанія».
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 16 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_1 в особі адвоката Розпаченюка А.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким її вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.
Скарга мотивована тим, що згідно ч.З ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників, однак в матеріалах справи відсутній протокол про створення ініціативної групи та щодо утвердження її плану роботи, підготовки, скликання і проведення зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на що суд не звернув уваги, як і не дав оцінки відсутності в повідомленні про проведення 05 квітня 2019 року загальних зборів питань, які мали б бути розглянуті на цих зборах. Наведене свідчить про проведення зборів з порушенням положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Судом не проаналізовано та не взято до уваги норми ст.11 цього Закону про те, що управління багатоквартирним будинком здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається з управителем згідно з типовим договором, затвердженим КМ України, істотними умовами якого є умови, визначені у ч.4 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Однак, загальними зборами не розглядалося питання щодо істотних умов договору, які не були погодженні та обговорені на зборах співвласників, проект договору для огляду та для ознайомлення позивачці завчасно не надавався. Суд не дав аналізу її доводів щодо обов'язковості передання на реєстрацію та зберігання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, який відповідно до п. 6 Порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами, затвердженого постановою КМ України від 24 лютого 2016 року було повернуто Департаментомжитлово-комунальної інфраструктури.
Відповідач ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно відмовив у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Розпаченюк А.С. належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується підтвердженням про направлення на офіційну електронну адресуадвоката Розпаченюка А.С. судової повістки згідно ч.6 ст.128 ЦПК України, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя» адвокат Маркович В.О. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги
- 3 -
заперечувала, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.
Решта відповідачів належним чином повідомлені про час розгляду справи засобами телефонного зв'язку, що стверджується телефонограмами, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, що не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовлючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
При цьому суд виходив з того, що при проведенні 05 квітня 2019 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 та прийнятті рішення про зміну управляючої компанії з обслуговування будинку були дотримані вимоги Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», які регламентують проведення зборів співвласників.
Також, суд керувався тим, що позивачка особисто приймала участь у голосуванні в рамках проведеного опитування, а тому її права на участь в загальних зборах співвласників не було порушено.
Окрім того, суд керувався тим, що посилання позивачки на недодержання строків направлення повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, та неприйняття на зберігання Департаментом житлово-комунальної інфраструктури протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , не можуть мати наслідком недійсність вказаного протоколу, як і не можуть мати наслідком недійсності оспорюваного нею договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16 травня 2019 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, вважає їхправильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який визначає правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно ч.1 ст.10 цього Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи
- 4 -
подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (ч.2 ст.10 Закону).
Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону (ч.3 ст.10 Закону).
Згідно ч.ч.4,5 ст.10 цього Закону повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (ч.6 ст.10 Закону).
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (ч.7 ст.10 Закону).
Форма протоколу, вказаного у зазначеній нормі права, була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку».
Частина 8 ст.10 цього Закону передбачає, якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням і може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або
- 5 -
нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті. Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.9ст.10 Закону).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Ініціативною групою співвласників багатоквартирного будинку в кількості шести осіб, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 скликано збори співвласників на 05 квітня 2019 року.
Про проведення зборів ініціативна група повідомила усіх співвласників багатоквартирного будинку, направивши їм 23 березня 2019 року відповідні повідомлення рекомендованими листами за підписами членів ініціативної групи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що стверджується текстом повідомлення та реєстром згрупованих поштових відправлень.
Таке ж повідомлення про проведення зборів направлено позивачці 23 березня 2019 року рекомендованим листом.
05 квітня 2019 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , оформлених протоколом № 1, на яких співвласниками прийнято ряд рішень. Серед іншого загальними зборами прийнято рішення (питання № 5) провідмову з 01 липня 2019 року від отримання послуг ТОВ «Експлуатаційна компанія» з утримання багатоквартирного будинку та зміну управляючої компанії на ТОВ «УК «Затишна оселя».
Судом першої інстанції встановлено, що позивач особисто приймала участь у голосуванні в рамках проведеного опитування, що підтверджується копією протоколу загальних зборів.
Також, судом встановлено, що протокол № 1 викладено в письмовій формі, він містить всі відомості, предбачені ч.ч. 7 та 8 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та необхідні для встановлення волевиявлення співвласників.
На підставі вказаного рішення між ТОВ «УК «Затишна оселя» та уповноваженими співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 16 травня 2019 року укладено договір про надання послуг з управління
- 6 -
багатоквартирним будинком.
За таких обставин суд вірно відмовив у задроволенні позовних вимог вимог з огляду на їх необгрунтованість.
При цьому суд вірно керувався тим, що позивачка в повному обсязі реалізувала свої права як співвласник багатоквартирного будинку на участь в управлінні будинком, прйнявши участь у зборах і її права не порушені.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи протоколу про створення ініціативної групи та утвердження її плану роботи, підготовки, скликання і проведення зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку безпідставні.
Стаття 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не містить жодних вимог щодо необхідності складання протоколу про створення ініціативної групи співвласників та затвердження плану її роботи, як помилково вважає позивачка. У ч.3 ст.10 зазначено лише про те, що ініціативна група, яка скликає збори, має бути у складі не менше трьох співвласників. Жодних інших вимог до ініціативної групи закон не висуває.
Доводи скарги про те, що суд не дав оцінки відсутності в повідомленні про проведення 05 квітня 2019 року загальних зборів питань, які мали б бути розглянуті на цих зборах, що у свою чергу свідчить про проведення зборів з порушенням положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» необгрунтовані.
Як вбачається із повідомлення про проведення зборів, воно є чітким та вичерпним і мімтить усю необхідну інформацію, а саме: про скликання зборів співвласників будинку, час та місце проведення зборів, порядок денний, початок реєстрації учасників та документи, які ті мають надати реєстратору для підтвердження повноважень, та іншу необхідну інформацію (т.1 а.с.26).
Доводи апеляційної скарги про те, що управління багатоквартирним будинком здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається з управителем згідно з типовим договором, затвердженим КМ України, істотними умовами якого є умови, визначені у ч.4 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», однак, загальними зборами не розглядалося питання щодо істотних умов договору, які не були погодженні та обговорені на зборах співвласників, проект договору для огляду та для ознайомлення позивачці завчасно не надавався колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.
По-перше, Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не містить жодних вимог щодо необхідності узгодження із усіма співвласниками істотних умов договору, або надання такого проекту договору для огляду та для ознайомлення співвласнику. Відповідно посилання на це не тягне недійність зборів. При цьому колегія суддів враховує, що будь-який співвласник під час зборів вправі поставити на обговорення питання щодо істотних умов договору, чого в даній справі не встановлено.
По-друге, у випадку якщо позивачка як співвласник будинку не погоджується із умовами договору то вона вправі вирішити питання про скликання зборів співвласників та вирішити у встановленому законом порядку питання про внесення змін чи доповнень тощо.
По-третє, позивачка не надала доказів і такі відсутні, про те, що умови договору із відповідачем якимось чином порушують її права, що згідно ст.4 ЦПК України є умовою зхисту її прав.
Доводи скарги про те, що суд не дав аналізу її доводів щодо обов'язковості передання на реєстрацію та зберігання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, який
- 7 -
відповідно до п. 6 Порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами, затвердженого постановою КМ України від 24 лютого 2016 року було повернуто Департаментом житлово-комунальної інфраструктури безпідставні.
Суд дав чітку та зрозумілу оцінку таким доводам позивачки, вказавши у рішенні, що твердження позивачки з приводу недодержання строків направлення повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, та неприйняття на зберігання Департаментом житлово-комунальної інфраструктури Протокол №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , не можуть мати наслідком недійсність вказаного протоколу.
До того ж суд вірно зауважив, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів, а не протокол загальних зборів, який є документом, що фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.
Це ж стосується посилань на відстави недійсності правочину визначені ст.ст.203,215 ЦК України. Факт отримання позивачем повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників 22 травня 2019 року не свідчить про недотримання вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України під час прийняття рішення загальними зборами співвласників та не може мати наслідком недійсність як потоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , так і оспорюваного договору про надання послуг.
Посилання позивачки на невідповідність форми протоколу № 1 формі, визначеної Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203, не може мати наслідком визнання протоколу недійсним. Протокол № 1 викладено в письмовій формі, він містить всі відомості, предбачені ч.ч. 7,8 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та необхідні для встановлення волевиявлення співвласників.
Судом першої інстанції детально проаналізовано зміст протоколу № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 та додатків до даного протоколу (бюлетенів для голосування за зборах співвласників та опитувальних листів для голосування на зборах співвласників).
На підставі цього аналізу судом встановлено, що кожнен бюлетень опитування, який є частиною вказаного протоколу №1, підписаний співвласником (його представником), які брали участь у зборах. Під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався») поставлено підпис співвласника або його представника. Кожен бюлетень містить також наступні відомості: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, відомості щодо документу, що надає представнику повноваження на голосування від імені співвласника.
Кожен листок письмового опитування пронумеровано, прошнуровано та додано до протоколу №1. Кожен листок письмового опитування заповнений власноручно та містить наступні відомості: день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, відомості про документ, що надає представнику повноваження на голосування від імені співвласника, відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Судом встановлено, що протокол № 1 містить всі відомості, наявність яких передбачена ч.ч. 7,8 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а наявних у протоколі № 1 відомостей достатньо для
- 8 -
встановлення волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку по кожному з питань порядку денного зборів. Позивач належних та допустимих доказів на підтвердження позовної вимоги щодо визнання недійсним Протоколу №1 суду не надала.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що оспорюючи прийняті співвласниками рішення та укладений договір позивака не довела суду, що вони порушують її права, що відповідно до ст.4 ЦПК України є обов'зковим при вирішенні спору.
Згідно положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Отже, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.Тобто, захисту підлягає не будь яке, а саме порушене право особи, яка звертається до суду.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що зі змісту позовних вимог та, враховуючи той факт, що позивачка приймала участь у голосування на зборах співласників та підтримала кожне рішення порядку денного, не вбачається дійсного порушення законних прав, свобод та інтересів позивача прийнятими рішеннями.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 534/845/16-ц та від 18 листопада 2019 року у справі № 457/294/17, де залишаючи без змін судові рішення про відмову у задоволенні вимог про визнання недійсними зборів співвласників багатоквартирного будинку, Верховний Суд зазначив, що суди прийшли до вірних висновків про відмову у позові з огляду на недоведеність позивачами порушення свої прав прийнятими на зборах рішеннями.
Даючи оцінку доводам відповідачки, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обгрунтування рішення, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обгрунтованим.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
- 9 -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити беззадоволення.
Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 16 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: