справа № 755/14389/20 головуючий у суді І інстанції Виниченко Л.М.
провадження № 22-ц/824/4652/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
08 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення штрафу за договором іпотеки та зобов'язання вчинити дії,-
У жовтні 2020 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» звернулося до суду з позовом та просило стягнути солідарно з відповідачів штраф за порушення умов договору іпотеки від 16 квітня 2013 року у розмірі 95 421 грн. 60 грн.; зобов'язати ОСОБА_1 привести у первісний стан квартиру АДРЕСА_1 , придатний для проживання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 квітня 2013 року між ПАТ «Астра Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір та одночасно з ним укладено іпотечний договір. Кредит надавався позичальнику у розмірі 250 000 грн. строком користування з 16 квітня 2013 року по 16 квітня 2033 року на оплату нерухомого майна - двокімнатної квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором є договір іпотеки, який укладений з позичальником, та договір поруки, який укладений з ОСОБА_3 . 04 лютого 2020 року укладено договір № 2141/К купівлі-продажу прав вимоги, за яким банк продав, а ТОВ «Мега Інвест» купив право вимоги за вищевказаними кредитним договором та договором іпотеки, у зв'язку з чим позивач набув статус нового кредитора. Відповідно до п. 2.6 договору іпотеки іпотекодавець гарантує, що у квартирі, яка є предметом іпотеки не мешкають неповнолітні діти і гарантує, що на час знаходження квартири в іпотеці малолітні або неповнолітні діти в цій квартирі не будуть мешкати та не будуть зареєстровані. Згідно п. 3.4 іпотечного договору від 16 квітня 2013 року іпотекодавець зобов'язаний застрахувати за свій власний кошт на користь іпотекодержателя предмет іпотеки від ризиків та на умовах, що визначені кредитним договором, завчасно узгодивши умови страхування та перелік страхових ризиків з іпотекодержателем. Іпотекодавець зобов'язаний не пізніше дня нотаріального посвідчення цього договору надати іпотекодержателю оригінальний примірник відповідного страхового договору (полісу) з зазначенням в ньому іпотекодержателя, як вигодонабувача за такими договорами страхування, а також оригінали відповідних платіжних документів, що підтверджують внесення іпотекодавцем відповідної страхової суми. Іпотекодавець зобов'язаний негайно повідомляти іпотекодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за цим договором. Відповідно до п. 3.5 договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 3.4 цього договору, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 20 % від вартості предмету іпотеки, яка зазначена у п. 1.3 цього договору. У порушення умов договору іпотеки відповідачем ОСОБА_1 у квартирі мешкають та зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У порушення п. 3.4 договору іпотеки про вказані обставини відповідач не повідомляла кредитора, що негативно вплинуло на права іпотекодержателя, який був вимушений звернутися до суду і відповідним позовом про виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування, що спричиняє фінансові витрати та порушує право позивача, передбачене ст. 41 Конституції України. Крім того, в порушення п. 3.4 договору іпотеки в матеріалах кредитної справи, починаючи з 16 квітня 2014 року, відсутні страхові платежі, документи, що підтверджують виконання зобов'язань (оплати) щорічних чи квартальних страхових платежів за договорами страхування щодо страхування ризиків відносно предмету іпотеку.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року позов ТОВ «Мегаінвест Сервіс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мегаінвест Сервіс» штраф у розмірі 95 421 грн. 60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог через неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно наданих в суд першої інстанції договорів добровільного страхування вона повністю виконала умови, передбачені іпотечним договором та застрахувала іпотечне майно саме в акредитованих банком страхових компаніях. Вимоги пункту 3.4 іпотечного договору взагалі не містять положення щодо переліку акредитованих страхових компаній та узгодження з банком питання про обрання відповідно іншої страхової компанії для страхування предмету іпотеки. Такі вимоги передбачені саме кредитним договором. Пункт 3.5 іпотечного договору не передбачає сплату штрафу за порушення умов п.3.3.8 кредитного договору. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року у справі № 755/4684/20 у задоволенні позову ТОВ «Мегаінвест Сервіс» до відповідачів про стягнення штрафу за невиконання умов кредитного договору відмовлено. У даному рішенні встановлено, що стягнення штрафу за порушення вимог п.1.3.2 кредитного договору умовами п.5.1 кредитного договору не передбачено.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Мегаінвест Сервіс» зазначає, що апеляційна скарга побудована виключно на припущеннях та власному тлумаченні умов договору іпотеки. У матеріалах кредитної справи відсутні страхові платежі, документи, що підтверджують виконання зобов'язань (оплати) щорічних чи квартальних страхових платежів за договорами страхування щодо страхування ризиків відносно предмету іпотеки. Відповідач завчасно не узгоджував умови страхування та перелік страхових ризиків з іпотекодержателем предмету іпотеки від ризиків та на умовах, що визначені кредитним договором. Відповідач підтвердив, що отримав від кредитора повідомлення про зміну переліку акредитованих страхових компаній, однак, не узгодив всупереч п. 3.3.7 кредитного договору з кредитором шляхом укладення із кредитором не пізніше ніж за 10 календарних днів, до дати закінчення поточного періоду страхування договору про внесення змін та доповнень до цього договору. У межах даного спору стягується штраф за невиконання умов договору, що не являється основним зобов'язанням. Посилання на рішення суду від 18 грудня 2020 року, яке не набрало законної сили, не може братися до уваги судом, оскільки у тій справі предмет позову інший. Застосування до боржника штрафних санкцій є правом кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 16 квітня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 400100044585023, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 250 000 грн. на оплату за нерухоме майно: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , строком користування кредитом з 16 квітня 2013 року по 16 квітня 2033 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 18,9 % річних (а.с.5-8).
16 квітня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соломоновою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 256, за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 400100044585023 від 16 квітня 2013 року ОСОБА_1 передано ПАТ «Астра Банк» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9.12).
04 лютого 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мега Інвест» укладено договір № 2141/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно пункту 2.1 якого банк відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Мега Інвест» належні банку права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору (а.с.13-14).
Згідно Акту приймання-передачі кредитної справи від 04 лютого 2020 року ПАТ «Дельта Банк» передав, а ТОВ «Мега Інвест» отримав оригінали кредитного договору № 400100044585023 від 16 квітня 2013 року з додатками, іпотечний договір від 16 квітня 2013 року, договір поруки № 400100044585023/1 від 16 квітня 2013 року (а.с.15).
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 95 421 грн. 60 коп. за порушення умов договору іпотеки та кредитного договору в частині зобов'язань стосовно страхування іпотечного майна.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно положень ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» серед іншого посилається на те, що в порушення п. 3.4 договору іпотеки в матеріалах кредитної справи, починаючи з 16 квітня 2014 року, відсутні страхові платежі, документи, що підтверджують виконання зобов'язань (оплати) щорічних чи квартальних страхових платежів за договорами страхування щодо страхування ризиків відносно предмету іпотеку.
Заперечуючи проти позову, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що нею виконано всі вимоги за договором іпотеки та кредитним договором щодо страхування предмету іпотеки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У позовній заяві ТОВ «Мегаінвест Сервіс» вказує на те, що він набув права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, які укладені між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_1 .
З наданих суду доказів на підтвердження вказаної обставини вбачається, що до ТОВ «Мега Інвест» від ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за договором № 2141/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
В той же час, за змістом кредитного договору та договору іпотеки останні були укладені між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_1 .
При цьому, суду не надано доказів того, що до ПАТ «Дельта Банк» від ПАТ «Астра Банк» перейшло право вимоги за зазначеними правочинами чи доказів того, що ПАТ «Дельта Банк» є правонаступником ПАТ «Астра Банк», про що стверджує позивач в позовній заяві.
Згідно даних, що містяться у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПУ 34047020, не значиться таким, що є правонаступником ПАТ «Астра Банк».
У зв'язку з цим, у межах розгляду даної справи відсутні підстави стверджувати, що ПАТ «Дельта Банк» набув прав вимоги до ОСОБА_1 та мав право на їх відчуження позивачу.
Отже, позивачем не доведено його право на стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20 % від вартості предмету іпотеки.
За умови недоведеності позивачем свого права вимоги до відповідача, обґрунтованість чи не обґрунтованість доводів щодо наявності підстав для стягнення штрафу з огляду на положення договорів кредиту та іпотеки правового значення не має, оскільки в будь-якому випадку не може вплинути на результат вирішення спору.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову не відповідають фактичним обставинам справи через недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, а саме недоведеність позивачем права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, що були укладені між відповідачем та ПАТ «Астра Банк».
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову у силу вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи з прийняттям в цій частині постанови по суті вимог позивача.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову не оскаржувалося, а, відтак, в апеляційному порядку не переглядається.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 3 153 грн. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню на користь відповідача з позивача підлягає стягненню судовий збір у зазначеному розмірі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 ,задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині постанову.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», місце знаходження - вул. Велика Житомирська, 4, оф. 9 у м. Київ, ідентифікаційний код 42237969, на користь ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 3 153 (три тисячі сто п'ятдесят три) гривні.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.