03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4331/2021
08 квітня 2021 року м. Київ
Справа № 757/17191/20-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Чобіток А.О.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Матійчук Г.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», в якому позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 300 000 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що починаючи з січня по квітень 2019 на її телефонний номер телефонували співробітники відповідача, які представлялись представниками « Cashberry » з вимогами сплатити кредитний борг, який рахується за її онуком ОСОБА_2 . Оскільки телефонні дзвінки носили погрозливий, образливий і некоректний характер, вона звернулась із відповідною заявою до поліції про кримінальне правопорушення. На підставі її заяви дані про правопорушення було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Пізніше, вже в квітні 2019 телефонні дзвінки від компанії «Cashberry» припинились, але почали надходити дзвінки від компанії «Дельта М». Посилаючись на те, що вона є особою похилого віку, такі дії відповідача завдають їй значних моральних страждань, які вона оцінює в 300 000 грн.
Під час розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, оскільки вона намагалась самостійно отримати такі докази, однак на всі її запити відповіді не отримала. Суд першої інстанції не взяв до уваги докази, надані позивачем, зокрема суд не перевірив список телефонних номерів, з яких на особистий номер позивача здійснювались дзвінки з погрозами, не прийняв до уваги відгуки громадян. Стверджує, що звернулась до суду з позовом для захисту своїх порушених прав і саме відповідач винен в цьому порушенні. Однак суд першої інстанції не взяв до уваги доводи та докази надані позивачем та однобічно та упереджено розглянув справу, надавши перевагу поясненням відповідача.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду клопотання, в якому просила розглядати апеляційну скаргу за її відсутності, та за результатами розгляду якої - скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, TOB «ФК «Інвест Фінанс» є фінансовою установою і надає фінансові послуги з: факторингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та примірного договору (а.с.59-61).
Товариство у своїй діяльності на ринку фінансових послуг керується чинним законодавством України з надання фінансових послуг, а також внутрішніми Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Правила), які розміщені на сайті товариства https://cashberry.com.ua і є загальнодоступними цілодобово на сайті товариства та, які визначають умови і порядок надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і фізичною особою-позичальником, які є сторонами кредитного договору. Ці Правила є публічною офертою і кожен має право оформити кредит, подавши заявку на веб-сайті товариства https://cashberry.com.ua. Відповідно до Правил, електронний договір підписується за домовленістю сторін згідно до вимог, визначених Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У відзиві на позовну заяву ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» не заперечувало факт укладання кредитного договору з ОСОБА_2 , як і факт - інформування позивача про прострочення позичальником свого зобов'язання, оскільки позивач зазначена позичальником контактною особою. Однак заперечує свою причетність до телефонних дзвінків позивачу, які носили погрозливий, образливий характер, а позивач не надала належних та обґрунтованих доказів тому, що ці дзвінки мали місце саме від відповідача.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що телефонні дзвінки, які здійснюються від співробітників відповідача з вимогами сплатити кредитний борг, який рахується за її онуком ОСОБА_2 , в погрозливому, образливому і некоректному характері, завдають їй, особі похилого віку, значні моральні страждання, розмір відшкодування вона оцінює в 1000 000 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що судом не встановлено, що відповідачем вчинялись незаконні дії відносно позивача, шляхом залякування, погроз, вимагання, тощо за допомогою дзвінків, а тому дійшов висновку про недоведеність протиправності поведінки відповідача, наявність в його діях вини, заподіяння позивачу моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаються статтею 23 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частин 2 - 5 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з роз'ясненням, наведеним в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано доказів та не доведено відповідно до положень ст. 76-79 ЦПК України, що саме неправомірними (протиправними) діями працівників відповідача ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» позивачу завдано моральної шкоди.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції належним чином з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані позивачем докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів та не доведено, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди та не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою моральною шкодою позивачу.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив список телефонних номерів, з яких на особистий номер позивача здійснювались дзвінки з погрозами, не прийняв до уваги відгуки громадян, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не встановлюють безумовну доведеність усіх обов'язкових складових цивільно-правової відповідальності.
При цьому з наведеного позивачем списку, вбачається, що він містить лише перелік телефонних номерів, та не є інформацією оператора мобільного зв'язку про вхідні дзвінки, отримані на телефонний номер НОМЕР_1 . Також вказаним списком не підтверджується належність зазначених телефонних номерів відповідачу ТОВ ФК «Інвест Фінанс».
Інших доказів, з яких можливо було б встановити, що з вказаних телефонних номерів здійснювали дзвінки працівники відповідача, також позивачем не надано.
Список телефонних номерів, складений позивачем, та відгуки громадян , роздруковані з сайту https://turbozaim.com.ua/cashberry не підтверджують ні факту протиправних дій відповідача стосовно позивача ОСОБА_1 , ні наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями працівників ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та погіршенням стану здоров'я позивача.
Сам по собі факт звернення до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення кримінального правопорушення співробітниками відповідача не може бути підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки доведенню підлягають не лише факт порушення прав позивача протиправними діями відповідача, а й факт завдання такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди.
Отже, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем, позивачем не доведено як факту протиправності дій відповідача, так і факту спричинення їй вказаними діями моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи та докази надані позивачем та однобічно та упереджено розглянув справу, надавши перевагу поясненням відповідача, спростовуються змістом оскаржуваного рішенням суду, з якого вбачається, що судом належним чином встановлені фактичні обставини та надана мотивована оцінка кожного аргументу щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів передбачено статтею 81 ЦПК України.
За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Встановивши, що позивач не довела належними, допустимими та достатніми доказами факту протиправності дій відповідача, заподіяння цими діями позивачу моральної шкоди, причинний зв'язок між діями відповідача та настанням тих негативних наслідків, про які вказує позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з його недоведеністю.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду. Фактично, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Обґрунтовуючи судове рішення, апеляційний суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих сторонами письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Махлай Л.Д.
Чобіток А.О.