29 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року, у кримінальному провадженні № 42018100000000207 від 26.02.2018 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 04 квітня 2021 року включно, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, з визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає, що його підзахисного незаконно затримали, оскільки в місці де затримали ОСОБА_6 доказів, які б свідчили про вчинення злочину або замаху на його вчинення, зокрема підробленої іноземної чи національної валюти, вилучено не було та були грубо порушені його права. Разом з тим, ОСОБА_6 є інвалідом 3 групи, в умовах перебування під вартою не має можливості одягнути на себе ортез, який повинен носити унаслідок хронічного захворювання.
На переконання захисника слідчий суддя при розгляді клопотання належним чином не врахував того, що належні докази того, що ОСОБА_6 здійснював реалізацію та збут третім особам іноземної валюти - відсутні, в матеріалах провадження відсутні ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих дій, тому неможливо встановити правомірність їх проведення. Крім того обставини підозри ґрунтуються виключно на свідченнях ОСОБА_10 та іншого підтвердження серед матеріалів справи не знаходять, таким чином, на думку апелянта, підозра є необґрунтованою.
У своїх доводах захисник стверджує, що ризики належним чином не доведені, посилаючись при цьому на практику ЄСПЛ у подібних справах, та зазначає, що враховуючи ризики поширення коронавірусної інфекції, відсутності у ОСОБА_6 закордонного паспорту, позитивної характеристики за місцем проживання, наявність у нього на утриманні дружини і дочки, недоцільно застосовувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Як вбачається з матеріалів, в провадженні ГСУ СБ України перебуває кримінальне провадження № 42018100000000207 від 26.02.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 382 КК України.
04 лютого 2021 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та наступного дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до районного суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя районного суду задовольнив дане клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень.
Так, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, зокрема на причетність останнього до інкримінованого кримінального правопорушення вказують протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протоколи огляду місця події, протоколи за результатами НСРД, протоколи видачі та огляду банкнот, висновки експерта, протокол обшуку та інші матеріали кримінального провадження. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею перевірені доводи клопотання органу досудового розслідування щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та встановлено, що заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час. Наявні в матеріалах кримінального провадження докази, як зазначив слідчий суддя та на які посилався орган досудового розслідування у клопотанні, вказують на те, що перебуваючи на волі та розуміючи, що за вчинення даного кримінального правопорушення законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, а також осіб, причетних до вчинення інкримінованого злочину.
Наведені обставини, які, на його думку, були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні клопотання слідчий суддя також врахував тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наслідки кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. З чим погоджується колегія суддів.
У сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи відповідно до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі захисника та правильно визначив ОСОБА_6 саме такий розмір застави, оскільки такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, з урахуванням даних про особу підозрюваного, обставин кримінального провадження, конкретного контексту справи та серйозності злочину та враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, колегія суддів приходить до висновку, що даний розмір застави не був непропорційним, не порушує ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст.182 КПК України.
Твердження апелянта про те, що підозрюваний має позитивну характеристику, утримує дружину і дочку не спростовують висновок слідчого судді про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу. Доводи сторони захисту про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, через те, що він є інвалідом третьої групи є безпідставними, оскільки не підкріплені доказами неможливості перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятору через стан здоров'я.
Доводи сторони захисту щодо відсутності ухвал слідчих суддів про проведення НСРД у матеріалах клопотання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на даному етапі слідчий суддя не повинен перевіряти належність і допустимість доказів та дані обставини повинні бути перевірені в ході розгляду кримінального провадження по суті.
Посилання сторони захисту на використання органом досудового розслідування неналежних доказів при повідомленні про підозру, як і доводи про незаконність затримання його підзахисного на думку колегії суддів є непереконливими, так як затримання підозрюваного ОСОБА_6 було здійснено на підставі ст.208 КПК України, у органу досудового розслідування були наявні підстави вважати, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним. Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задовольнити клопотання, оскільки орган досудового розслідування в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 на свободу, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну захисника ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 04 квітня 2021 року включно, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, з визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень - залишити без змін, а апеляційну захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1734/2021 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_11
Єдиний унікальний номер 761/4953/21 Доповідач: ОСОБА_1