вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 754/8118/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3451/2021Головуючий у суді першої інстанції - Скрипка О.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
18 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» про визнання особи такою, що не набуло права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки,
У червні 2018 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі КМР звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: КП «Дарницьке лісопаркове господарство», в якому просив визнати ОСОБА_1 таким, що не набув право власності на нежитлову будівлю площею 193,4 кв. м по АДРЕСА_1 , визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі, а саме: Ѕ частини нежитлової будівлі в літ. А по АДРЕСА_1 , загальною площею 193,4 кв. м, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 33908664 від 17.02.2017 та № 33909235 від 17.02.2017 відповідно до яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_2 , зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути КМР земельну ділянку загальною площею 0,21 га, яка розташована в межах Броварського, Білодібровського та Дніпровського лісництв у Деснянському р-ні м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом знесення будівель, споруд, звільнення земельної ділянки від будівельних матеріалів (т. 1 а.с. 1-15).
У вересні 2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Така заява обґрунтовувалась тим, що в даному випадку прокурор не є альтернативним суб'єктом звернення до суду і не може замінювати належного суб'єкта владних повноважень, яким в даному випадку є КМР, а тому прокурор не є суб'єктом, якому належить право звернення до суду з даним позовом (т. 2 а.с. 76-80).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.12.2020 заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено. Позовну заяву Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі КМР до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: КП «Дарницьке лісопаркове господарство» про визнання особи такою, що не набуло права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки залишено без розгляду (т. 2 а.с. 211-215).
В апеляційній скарзі, Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі КМР, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу. Нездійснення захисту інтересів держави у даному випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці КМР, оскільки КМР усвідомлює порушення своїх інтересів, має відповідні повноваження для їх захисту, але в супереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Також, 04.12.2018 судом перевірено повноваження сторін на ведення справи та встановив відсутність підстав для залишення позову без розгляду, прийняв рішення про закриття підготовчого засідання та призначення страви до судового розгляду по суті.
Крім того, заявлене клопотання про залишення позову без розгляду було прийнято на стадії судового розгляду, яке прийнято судом після сплину встановленого строку, поважність пропуску якого судом не встановлено (т. 2 а.с. 218-227).
Відзиву від учасників справи не надходило.
В судовому засіданні представники КМР - Головін А.С., Танцюра О.Б. підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріалисправи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин 1, 3 абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Враховуючи вищевикладене слід звернути увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що прокуратурою в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» 20.06.2018 до КМР було направлено відповідний запит. В той же час, даний позов подано до суду першої інстанції вже 21.06.2018 (а.с.60). Тобто на наступний день після направлення листа до КМР, прокуратурою було подано позов, в якому вона виступає як позивач, однак не надаючи часу КМР самостійно звернутись до суду з позовом та усунути виявлені недоліки.
Також, із листування між Київською місцевою прокуратурою № 3 та ВО КМР (КМДА) вбачається, що ВО КМР було виявлено порушення Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 25.09.2003 № 16/890, про що було складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.07.2017 та від 13.03.2018 (т. 1 а.с. 16-17, 18-21).
На підставі припису відділу контролю за благоустроем Деснянської РДА в м. Києві від 03.02.2017, було складено протоколи № 86, 87 на ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення та постановами від 27.03.2017 за № 726, 727 на винного накладено адміністративне стягнення (т. 1 а.с. 32-35, 36, 37, 39-40).
Крім того, прокуратурою, під час звернення до суду першої інстанції з позовом зазначено, що у Окружному адміністративному суді м. Києва 27.03.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 826/4768/18 за позовом КМР до КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності нежитлового будинку за ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 45-46).
Всупереч наведеним нормам Закону України «Про прокуратуру», позивач в даному випадку не обґрунтував належним чином та не надав доказів того, що КМР не виконує або ж неналежним чином виконує свої повноваження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що компетентні органи, яких прокурор зазначив як позивачів, не здійснюють своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.
Посилання апелянта на те, що під час прийняття позову до розгляду, суд першої інстанції не вбачав підстав для залишення позову без розгляду, спростовується матеріалами справи, оскільки такі обставини були виявлені судом під час розгляду справи в підготовчому засіданні.
Твердження прокуратури про те, що клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, було подано поза межами підготовчого засідання, тобто з порушенням норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Разом з тим, в матеріалах справи відсутня така ухвала, тому не вбачається підстав вважати, що підготовче засідання було закрито.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають. Не правильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство» про визнання особи такою, що не набуло права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська