03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 754/13549/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2523/2021Головуючий у суді першої інстанції - Клочко І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
08 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Сержанюк А.С.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, Державної казначейської служби, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про відшкодування моральної шкоди,
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ГУ НП в м. Києві, третя особа: ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в якому просив стягнути з Державної казначейської служби на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним і працівниками ПАТ «Київенерго» виник спір щодо сплати рахунків за спожиту електроенергію. Вбачаючи в діях ПАТ «Київенерго» шахрайство, позивачем було подано заяву до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Однак, Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві подану заяву до ЄРДР не було внесено. Також в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 754/11800/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, в якій було задоволено клопотання позивача про витребування доказів з Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві, а саме, матеріали досудового кримінального провадження № 1201610006000740 від 03.02.2016. Проте зазначена ухвала суду не виконана, тому позивач вважав, що Печерським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві ніяких дій у досудовому кримінальному провадженні № 1201610006000740 від 03.02.2016 не зроблено.
Тому такі дії Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві є протиправними, та такими, що порушують права позивача і завдали йому моральної шкоди, оскільки призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які б він міг би реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв, звернень, скарг та позову (а.с. 1-7).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 131-135).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Вказує, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2015 у справі № 754/11800/16-ц витребувано докази з Печерського УП ГУНП в м. Києві, а саме матеріали досудового кримінального провадження № 1201610006000740 від 03.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Проте зазначена ухвала суду не виконана, посадовими особами Печерського УП ГУНП в м. Києві ніяких дій у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 1201610006000740 від 03.02.2016 не зроблено. Тобто більше ніж за 5 років посадовими особами Печерського УП ГУНП в м. Києві не вчинено жодної процесуальної дії на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2015.
Тому дії посадових осіб Печерського УП ГУНП в м. Києві є такими, що порушують його права і завдали йому моральної шкоди (а.с. 138-140).
В судовому засіданні представник ГУ НП в м. Києві заперечувала проти поданої апеляційної скарги та просила її відхилити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2015 році до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Масалітіні О.В. подано заяву про вчинення шахрайських дій представниками ПАТ «Київенерго», яку було направлено до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, за місцем знаходження головного офісу ПАТ «Київенерго» (правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2015 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення задоволено. Зобов'язано компетентних осіб Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.08.2015, у відповідності до ст. 214 КПК України (а. с. 19).
На виконання вищезазначеної ухвали суду першої інстанції, Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 03.02.2016 було порушене кримінальне провадження №1201610006000740 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Листом Слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві від 09.03.2016 ОСОБА_1 було повідомлено, що його звернення приєднано до матеріалів кримінального провадження № 1201610006000740 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Досудове розслідування триває (а. с. 20).
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачено ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Дії (бездіяльність) службових чи посадових осіб, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).
Неправомірність дій (бездіяльності) службових чи посадових осіб повинна бути доведена належними доказами - відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків; разом з цим, якщо таке рішення позивач до матеріалів справи не надає, а провадження щодо визнання дій протиправними не ініціює, то немає доказів наявності юридичного факту дії чи бездіяльності.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов'язком позивача.
Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав неправомірних дій посадових осіб слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві щодо неповідомлення та невнесення результатів поданих заяв ОСОБА_1 до ЄРДР.
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження ініціювання у період з 2016 року по 2018 рік (час звернення до суду першої інстанції з даним позовом) провадження щодо встановлення та визнання дій ГУ НП в м. Києві протиправними, та не доведено, якими саме неправомірними діями відповідача заподіяно шкоду позивачу. Тому відсутні умови за якими підлягає притягненню орган державної влади до відповідальності за завдання моральних страждань, а за відсутності таких умов відсутні й підстави для стягнення моральної шкоди на користь позивача.
Таким чином, ОСОБА_1 не доведено завдання йому моральної шкоди, понесених моральних страждань та наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням завдавача шкоди, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, Державної казначейської служби, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
А.С. Сержанюк