іменем України
07 квітня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/2501/16-ц
Головуючий у першій інстанції - Коротка А. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/589/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючої-судді Шитченко Н.В.,
суддів Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,
із секретарем Зіньковець О.О.,
скаржник: ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження: державний виконавець Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Суми) Молошна Л.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Суми) Молошної Л.І.,
місце ухвалення судового рішення - м. Прилуки,
час проголошення ухвали - 09 год. 19 хв,
дата складання повного тексту ухвали суду першої інстанції - 15 лютого 2021 року.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Молошної Л.І., в якій просила визнати бездіяльність державного виконавця; перерахувати їй 50% від доходу боржника в ТОВ «Торговий дім «Егрітек»; зобов'язати державного виконавця притягти ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про виконавче провадження» за розділом ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень КУпАП за ст.188-13.
У мотивування заявлених вимог зазначила, що у Прилуцькому міськрайонному Північно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження № 60965495 про стягнення з ОСОБА_2 коштів на загальну суму 83 158,42 грн. За даними Пенсійного фонду України, боржник ОСОБА_2 отримує дохід у ТОВ «Торговий дім «Егрітек», проте державний виконавець лише 20 січня 2020 року винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. На неодноразові звернення до державного виконавця скаржниця отримувала відповіді, зі змісту яких убачається, що усі відрахування проводяться у межах Закону. Однак, на даний час ТОВ «Торговий дім «Егрітек» не перерахувало їй грошові кошти, державний виконавець навмисно не з'ясувала причини, з яких кошти не були перераховані та суму отриманих боржником коштів у ТОВ «Торговий дім «Егрітек», що зумовило звернення заявниці до суду.
У суді першої інстанції ОСОБА_1 підтримала частково скаргу, відмовилась від вимог про перерахування їй 50% від доходу боржника в ТОВ «Торговий дім «Егрітек», у решті вимог просила скаргу задовольнити. Старший державний виконавець Молошна Л.І. заявила клопотання про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю на даний час предмету спору.
Ухвалою від 15 лютого 2021 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області відмовив у задоволенні клопотання старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Молошної Л.І. про закриття провадження у даній справі. Відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Молошної Л.І.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду, просить її скасувати, визнати незаконними дії державного виконавця, зобов'язати державного виконавця притягти ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про виконавче провадження» за розділом ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень КУпАП за ст.188-13.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно приєднав до матеріалів справи документи, надані державним виконавцем, які у порушення п. 9 ст. 83 ЦПК України не були заздалегідь надіслані скаржниці. Звертає увагу на те, що у 2019 році старший державний виконавець Молошна Л.І. зобов'язана була направити до ТОВ «Торговий дім «Егрітек» постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 , оскільки боржник працював у товаристві, проте зазначена постанова була направлена лише 20 січня 2020 року, що підтверджує бездіяльність державного виконавця у 2019 році.
У наданому відзиві старший державний виконавець Молошна Л.І., посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи органу ДВС не може бути задоволена. Доводи відзиву зводяться до того, що 09 жовтня 2020 року державним виконавцем, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 56489458, яке входило до складу зведеного виконавчого провадження № 60965495, а 20 жовтня 2020 року державним виконавцем відповідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59307739, яке входило до складу зведеного виконавчого провадження № 60965495. Станом на 16 березня 2021 року виконавчі провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають.
У судове засідання, яке було призначено до розгляду на 14 год. 00 хв. 07 квітня 2021 року, учасники справи або їх представники не з'явилися.
ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленою про час і місце судового розгляду.
05 квітня 2021 року старший державний виконавець Молошна Л.І. на електронну адресу апеляційного суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з впровадженням карантину. На думку колегії суддів, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що ОСОБА_3 не позбавлена можливості у період дії карантинних обмежень, відповідно до приписів ст. 212 ЦПК України, брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або шляхом використанням власних технічних засобів, а також з огляду на те, що 07 квітня 2021 року процесуальний строк розгляду даної апеляційної скарги, встановлений ч. 1 ст. 371 ЦПК України, закінчується.
За змістом ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - зміні шляхом викладення мотивувальної частини ухвали в редакції цієї постанови.
Вирішуючи клопотання старшого державного виконавця Молошної Л.І. про закриття провадження, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції послався на недоведеність заявницею доводів про бездіяльність державного виконавця щодо витребування даних з ТОВ «Торговий дім «Егрітек», указавши, що державний виконавець неодноразово зверталася з письмовими та усними запитами про видачу довідки про заробітну плату ОСОБА_2 та встановлення періоду його роботи у даному товаристві, проте запитувана інформація надійшла тільки після послаблення карантинних обмежень, які були запроваджені у зв'язку зі спалахом коронавірусної інфекції COVID-19.
Суд зазначив, що притягнення до адміністративної відповідальності боржника ОСОБА_2 за порушення Закону України «Про виконавче провадження» за розділом ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень КУпАП за ст.188-13 не входить до компетенції саме державного виконавця ОСОБА_3 , а розглядається начальником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у зв'язку з чим було відмовлено у задоволенні цієї вимоги.
Однак апеляційний суд вважає помилковими викладені судом першої інстанції мотиви для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
У справі встановлено, що у Прилуцькому міськрайонному відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало зведене виконавче провадження АСВП № 60965495 про стягнення з ОСОБА_2 коштів на загальну суму 83 158,42 грн, з яких два виконавчі листи, видані Прилуцьким міськрайонним судом, а саме: № 2/742/811/17 від 23 квітня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 69 440,42 грн, виконавче провадження по якому відкрито за постановою державного виконавця від 04 червня 2018 року, та № 2/742/37/19 від 06 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн, виконавче провадження по якому відкрито за постановою державного виконавця від 07 червня 2019 року, тобто на загальну суму 79 440,42 грн.
ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на бездіяльність державного виконавця органу ДВС, в якій просила визнати бездіяльність старшого державного виконавця Прилуцького Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молошної Л.І. та зобов'язати державного виконавця притягти ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про виконавче провадження» за розділом ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень КУпАП за ст.188-13.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За приписами ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.
Указана норма передбачає імперативно участь усіх трьох сторін виконавчого провадження у розгляді скарги на дії державного виконавця або органу державної виконавчої служби.
Зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_2 , який є боржником у виконавчому провадженні, учасником справи зазначений не був. Як свідчить протокол судового засідання, під час розгляду справи судом першої інстанції указана особа до участі у справі процесуально жодним чином залучена не була і відповідно скаргу ОСОБА_2 не отримував, пояснень з приводу предмету спору не надавав, про існування даного судового провадження не обізнаний.
У той же час, визначення процесуального становища боржника та залучення його до участі у справі на стадії апеляційного розгляду діючим законодавством не передбачено, а вирішення скарги безпосередньо зачіпає права боржника, оскільки ОСОБА_1 просить зобов'язати державного виконавця притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про виконавче провадження» за розділом ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень КУпАП за ст.188-13.
Таким чином, за відсутності участі у вирішенні даного спору однієї із сторін виконавчого провадження, апеляційний суд вважає недоцільним та передчасним надання правової оцінки правовідносинам, які виникли, оскільки указане автоматично призведе до вирішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі.
Із зазначених підстав не підлягає задоволенню клопотання старшого державного виконавця Молошної Л.І. і про закриття провадження у справі.
За положеннями п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни судового рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця органу ДВС, при цьому навів невірні мотиви для такої відмови, а отже ухвалу суду, у відповідності до ч. 4 ст. 376 ЦПК України, слід змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. 367, 374, ч. 4 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2021 року - змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.
Головуюча: Судді: