іменем України
07 квітня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 734/1775/20
Головуючий у першій інстанції - Іванюк Т. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/474/21
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палат и з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
із секретарем: Зіньковець О.О.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2020 року (ухвалене о 15:24, повний текст рішення складено 18 грудня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, -
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі по тексту - ПрАТ «СК «Євроінс Україна»), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в сумі 22 338 грн, пеню у розмірі 4 528,58 грн та 3% річних 648,64 грн, а всього 27 515,22 грн.
Позов обґрунтовувала тим, що 29.12.2019 близько 10:30 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ОРЕL ОМЕGА» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на 46 км автодороги «Київ - Чернігів - Нові Яриловичі», в межах Броварського р-ну Київської обл., у напрямку м. Чернігів, допустив виїзд за межі проїзної частини - на узбіччя смуг руху до м. Чернігів, де здійснив зіткнення з припаркованим вантажним автомобілем марки «ГАЗ 5314», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП водій ОСОБА_3 та пасажири вказаного автомобіля загинули, в тому числі ОСОБА_4 . Загибла ОСОБА_4 була донькою позивачки та матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на утриманні загиблої та після її смерті лишилася круглою сиротою. Розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації від 01.02.2019 над ОСОБА_2 встановлено опіку, позивачку призначено опікуном.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачці належить частина суми страхового відшкодування у вигляді моральної шкоди у сумі 22 338 грн (3 723 грн х 12/2).
Відповідальність ОСОБА_3 забезпечено у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», поліс АМ № 5353948, куди сторона позивача 21.02.2019 року звернулась із заявою про виплату страхового відшкодування.
Постановою прокурора від 27.06.2019 кримінальне провадження №12018110000000803 за наслідками ДТП, яка мала місце 29 грудня 2018 року закрито.
Відповідно, кінцевою датою виплати відповідачем страхового відшкодування є 28.09.2019, однак останній у порушення вимог законодавства добровільно свої зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування не виконує, у зв'язку з чим позивачка змушена звернутися до суду.
Крім страхового відшкодування за порушення строків виплати страхового відшкодування з відповідача підлягають стягненню пеня, передбачена п. 36.5 статті 36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту - ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ») у сумі 4 528,58 грн та відсотки у сумі 648,64 грн згідно зі ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Козелецького районного суду від 02.10.2020 прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, та залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.
У своєму позові ОСОБА_2 просить суд стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на її користь страхове відшкодування в сумі 156 366 грн, пеню у розмірі 31 700,08 грн та 3% річних 4 540,48 грн, а всього 192 606,56 грн.
Позовні вимоги, з урахуванням підстав та мотивів, наведених у позові ОСОБА_1 , обґрунтовує тим, що на момент подачі 21.02.2019 заяви до відповідача про виплату належного їй страхового відшкодування вона була неповнолітньою, а тому заяву було подано представниками ОСОБА_1 , в тому числі в інтересах ОСОБА_2 , на що останньою була надана згода. На момент розгляду справи ОСОБА_2 досягла повноліття та повної цивільної дієздатності, у зв'язку з чим нею подано даний позов.
Посилаючись на ст. 27 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», зважаючи на ліміт за полісом серії АМ № 5353948 за шкоду завдану життю та здоров'ю, що становить 200 000 грн, зазначала, що з відповідача підлягає стягненню вищевказана сума страхового відшкодування, а також пеня згідно ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» та відсотки за ст. 625 ЦК України за прострочення виплати страхового відшкодування.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 11.12.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 22 338 грн, пеню у розмірі 4 528,58 грн та 3% річних 648,64 грн, а всього 27 515,22 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 156 366 грн, пеню у розмірі 31 700,08 грн та 3% річних 4 540,48 грн, а всього 192 606,56 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Євроінс Україна» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що третя особа (чи її представник) ані з повідомленням про настання події, яка може бути визнана страховим випадком, ані з заявою про виплату страхового відшкодування, до відповідача не звертались, документів, передбачених ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» не надавали.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - адвоката Губенка І.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування в сумі 22 338 грн, пені у розмірі 4 528,58 грн та 3% річних 648,64 грн, а всього 27 515,22 грн сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, пені та 3% річних.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування третій особі ОСОБА_2 , на яке вона набула право.
З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.
Судом у справі встановлено, що 29.12.2018 близько 10 години 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Оpel Оmega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною в районі 46 км по автодорозі сполученням «Київ - Чернігів» Броварського району Київської області у напрямку до м. Чернігів, порушивши вимоги ПДР України допустив виїзд на праве, відносно напрямку його руху, узбіччя, де відбулося зіткнення із автомобілем «ГАЗ 5314», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у нерухомому положенні без водія. В результаті ДТП водій ОСОБА_3 та пасажири вказаного автомобіля - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 загинули на місці події, ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер у Броварській ЦРЛ, а ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 32-33).
Загибла ОСОБА_4 була дочкою позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір'ю третьої особи у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23-25, 31-36).
Розпорядженнями Козелецької районної державної адміністрації від 15.01.2019 № 11 та від 01.02.2019 № 29 неповнолітній ОСОБА_2 встановлено статус дитини-сироти (батько помер раніше), над нею встановлено піклування, піклувальником призначено ОСОБА_1 (а.с. 37, 39-42, 46).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Козелецької селищної ради № 176 від 19.01.2019 ОСОБА_1 та її онука ОСОБА_2 зареєстровані та проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38).
Відповідальність власника автомобіля марки «Оpel Оmega», державний номер НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відповідно до полісу № АМ5353948 (а.с. 11-22, 30, 84).
21.02.2019 за вих. № 19/01-0009/223 представник ОСОБА_1 - ТОВ «ЮК «Допомога» звернулося до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування та відповідними документами до неї, у якій зазначено, що на момент загибелі ОСОБА_4 на її утриманні перебувала донька ОСОБА_2 , яка навчається у вищому навчальному закладі, у зв'язку з чим на підставі ст. 27, 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» належить здійснити страхове відшкодування у розмірі 186 764 грн: моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи 12 х 3 723 = 44 676 грн, шкода, заподіяна смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України (утриманцям) 36 х 3 723 грн = 134 028 грн; витрати на поховання 8 060 грн. Заява отримана відповідачем 25.02.2019 за вхідним № 445, що підтверджується відповідним штампом (а.с. 27-40).
26.02.2019 за вих. № 19/01-0009/230 ТОВ «ЮК «Допомога» направлено ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву про долучення додаткових документів до вищевказаної заяви, які підтверджують право ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування по втраті годувальника. Заява отримана відповідачем 04 березня 2019 року за вхідним № 494, що підтверджується відповідним штампом (а.с. 41-46).
21.05.2019 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направило ТОВ «ЮК «Допомога» лист з повідомленням про те, що страховик не має змоги визнати вищевказану ДТП страховим випадком та прийняти відповідне рішення по справі, оскільки відсутні будь-які докази вини водія забезпеченого ТЗ, та просило надати додаткові документи (а.с. 47).
Постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Київської області Алфьоровою Г.В. від 27.06.2019 кримінальне провадження № 1201811000000803 від 29.12.2018 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі смертю підозрюваного (а.с. 49-52).
11.07.2019 ТОВ «ЮК «Допомога» направило ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву про долучення до матеріалів страхової справи нотаріально засвідченої копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 та копії постанови про закриття кримінального провадження № 1201811000000803 від 29.12.2018 (а.с. 48).
20.08.2019 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направило ТОВ «ЮК «Допомога» лист з повідомленням про необхідність надання страховику для огляду оригіналів документів, передбачених ч. 2 п. 35.2 ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» (а.с. 53).
05.09.2019 ТОВ «ЮК «Допомога» направило до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву про долучення документів, які підтверджують право ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування, а саме частини моральної шкоди (а.с. 54-55).
17.10.2019 адвокатом А.О. «Допомога» Руденком Д.В. направлено ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву про долучення до матеріалів страхової справи нотаріально засвідчені копії карток платників податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , паспорта ОСОБА_1 та ІD-картки (паспорта) ОСОБА_2 , яка отримана відповідачем (а.с. 56).
24.10.2019 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повторно направив ТОВ «ЮК «Допомога» лист з повідомленням про необхідність надання страховику для огляду оригіналів документів, передбачених ч. 2 п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», а саме: паспорт громадянина України, документ, що посвідчує право заявників на отримання страхового відшкодування, довідки про присвоєння одержувачам коштів ідентифікаційного номеру платника та свідоцтва про смерть потерпілого (а.с. 57).
25.10.2019 адвокатом АО «Допомога» Руденком Д.В. направлено ПрАТ «СК «Євроінс Україна» претензію з вимогою виплатити страхове відшкодування у сумі 186 764 грн протягом 5-ти днів, яка отримана відповідачем (а.с. 58).
28.11.2019 адвокатом Руденком Д.В. направлено ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву з реквізитами ОСОБА_1 для перерахування страхового відшкодування, яка отримана відповідачем (а.с. 59).
З урахуванням вищезазначеної постанови про закриття кримінального провадження від 27.06.2019, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», кінцевою датою виплати страхового відшкодування позивачем визначено 25.09.2019. Однак відповідачем рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) чи про відмову у її здійсненні не приймалось, страхова виплата ОСОБА_2 не виплачена.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 вказаного Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 цього Закону).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 23 Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, серед іншого, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Пунктами 27.1, 27.2, 27.5 ст. 27 Закону встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
Положеннями ст. 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Документи, зазначені у підпунктах «а» - «ґ» цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
Відповідно до приписів ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Ураховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дійшов вірного висновку про те, що третя особа ОСОБА_2 , як потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, набула право на страхове відшкодування, однак страховик ПрАТ «СК «Євроінс Україна» своїх зобов'язань не виконало, виплату страхового відшкодування прострочило, у зв'язку з чим на користь ОСОБА_2 вірно стягнуто пеню, встановлену ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Доводів та заперечень з приводу розміру стягнутих сум та їх розрахунку апеляційна скарга не містить.
Не заслуговують на увагу та не відповідають дійсності доводи апеляційної скарги про те, що третя особа (чи її представник) ані з повідомленням про настання події, яка може бути визнана страховим випадком, ані з заявою про виплату страхового відшкодування, до відповідача не зверталась, документів, передбачених ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не надавала, оскільки із наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 як піклувальник, на той час неповнолітньої, ОСОБА_2 , через свого представника, звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, яку останній отримав 25.02.2019. Представниками позивачки неодноразово протягом 2019 року направлялись передбачені законом документи необхідні для прийняття рішення та виплати страхового відшкодування, в тому числі нотаріально завірені.
Крім того, згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 справа № 465/4287/15, відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:
навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.
Із аналізу наведених норм спеціального Закону № 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Разом з тим у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.
Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги ПрАТ «СК «Євроінс Україна» без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - залишити без задоволення.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: Н.В.Висоцька
Н.В.Шитченко