іменем України
05 квітня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/11438/20
Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/498/21
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД в складі:
головуючого судді - Губар В.С.,
суддів - Скрипки А.А., Харечко Л.К.
із секретарем судового засідання - Поклад Д.В.
Позивач - ОСОБА_1
Відповідач - Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради
Третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єськова 14»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єськова 14», про визнання договору укладеним та зобов'язати вчинити певні дії,
місце ухвалення судового рішення - м. Чернігів
дата складання повного тексту судового рішення - 13 січня 2021 року
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати чинним та укладеним в редакції позивача Договір про надання комунальної послуги з поводження з побутовими відходами між виконавцем комунальної послуги КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради та споживачем ОСОБА_1 ; зобов'язати КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради скасувати нараховану плату за період з 01.06.2018 по 30.11.2020 у розмірі 800 грн. 58 коп. за послуги з вивезення та знешкодження (поводження) з побутовими відходами за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим відповідачем знеособлено за адресою позивача АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він зареєстрований та постійно проживає по АДРЕСА_2 та є споживачем послуг з поводження з побутовими відходами, які надає КП «АТП-2528».
Вважає, що його права як споживача послуги з поводження з побутовими відходами порушені відповідачем, оскільки відповідач забезпечував вивезення побутових відходів з багатоквартирного будинку, де мешкає позивач, на підставі договору «Про надання послуг з вивезення та знешкодження побутових відходів» від 29.07.2016 року, який укладений між ОСББ «Єськова 14» як з колективним споживачем.
Проте, зазначає, що вказаний договір не розривався сторонами, відповідачем нараховувалась плата за вивезення та знешкодження побутових відходів індивідуально на кожного мешканця будинку попри те, що індивідуальні договори з мешканцями будинку не укладались.
Посилається, що 01.10.2019 року ОСББ «Єськова 14» його повідомило про розірвання договору від 29.07.2016 року, але індивідуальні договори з мешканцями будинку укладені не були.
Вказує, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», 14.11.2019 року він направив відповідачу заяву з пропозицією про укладення договору про надання комунальної послуги з поводження з побутовими відходами з двома примірниками проекту договору, який відповідає Типовому договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами.
Відповідач не повідомив його про відмову від укладення такого договору та не надав своїх запречень, а тому вважає, що на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наданий ним договір є укладеним у редакції позивача.
Проте, відповідачем не було відкрито на ім'я позивача абонентський номер для нарахування плати за послуги та не надаються платіжні документи для оплати послуги з поводження з побутовими відходами.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що звертаючись до суду з позовом ним не вказувалось, що він не отримує послуги з поводження з побутовими відходами, проте судом першої інстанції необґрунтовано визнав підставою для відмови в задоволенні позову не надання ним доказів того, що такі послуги він не отримує.
Посилається, що судом першої інстанції не взято до уваги, що спірні правовідносини між сторонами виникли з 01.06.2018 року та є різними по суті та змісту у період з 01.06.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.10.2019 року по теперішній час у зв'язку з різними обставинами.
Наголошує, що рішенням виконавчого комітету Чернгівіської міської ради від 11.05.2018 року № 188 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 травня 2016 року № 198 «Про послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» не встановлено обов'язку ОСББ змінювати розмір внесків на утримання будинку та припиняти дію раніше укладених договорів про надання послуг з вивезення та знешкодження побутових відходів.
Стверджує, що вказане рішення врегульовує питання господарської діяльності суб'єктів надання послуг у сфері житлово-комунальних послуг, а тому є регуляторним актом, але прийняте з порушенням процедури, передбаченої ст. ст. 20, 21, 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тому вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми, які викладені в рішенні виконавчого комітету, як імперативні і у звязку з цим прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Твердження відповідача про те, що з 01.06.2018 року послуги з вивезення та знешкодження побутових відходів виведені зі складу послуг а утримання будинків і споруд та надаються безпосередньо споживача є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Судом не взято до уваги, що на підставі рішення виконавчого комітету виключений пункт 3 «Вивезення побутових відходів» із Переліку і періодичності виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.05.2016 року № 198, а примітка № 1 до цього переліку не виключена.
На переконання апелянта, дія рішення виконавчого комітету не може бути розповсюджена на ОСББ як суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Наголошує, що з 01.06.2018 року відповілач відкрив особовий рахунок та без його згоди використав отримані персональні дані, здійснював нарахування плати за послугу з поводження з побутовими відходами без укладення відповідного договору.
Апелянт не погоджується з тим, що надання послуг з вивезення побутових відходів можливо здійснювати на підставі публічного договору, оскільки порядок його укладення не відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Типовому договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, а за змістом є публічним договором та пропонується до укладення як публічна оферта.
За доводами апеляційної скарги, відповідачем не спростовано чинність Договору «Про надання послуг з вивезення та знешкодження побутових відходів» від 29.07.2016 року у період з 01.06.2018 року по 30.09.2019 року, не надано доказів про припинення дії договору, проте послуга з вивезення та знешкодження побутових відходів відповідачем надавалась, що ним не заперечувалось.
Як зазначає апелянт, відповідачем не надано доказів на підтвердження укладення з ним договору за період з 01.06.2018 року по теперішній час, примірник нового договору ним не отримувався і копію такого договору відповідачем не було надано до суду першої інстанції.
Посилається, що загальними зборами ОСББ «Єськова 14» прийнято рішення про укладення договору про надання комунальної послуги з вивозу побутових відходів, про що відповідача було повідомлено листом від 01.08.2019 року. У відповідь на зазначений лист відповідачем надано ОСББ «Єськова 14» для підписання з мешканцями будинку нового договору, який не містив умови про припинення дії раніше укладеного договору та не в повній мірі відповідав умовам Типового договору. У зв'язку з тим, що ОСББ «Єськова 14» та відповідач не дійшли згоди щодо істотних умов договору, на адресу відповідача було направлено лист з повідомленням про розірвання раніше укладеного договору від 29.07.2016 року.
Вказує, що на підставі рішення рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Єськова 14» послуга з вивезення та знешкодження побутових відходів виведена зі складу витрат на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 з другого півріччя 2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу начальник КП «АТП-2528» просить залишити без змін рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2021 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради, дослідивши матеріали цивільної справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на порушення відповідачем його прав як споживача житлово-комунальної послуги з вивезення побутових відходів, оскільки індивідуальний договір про надання комунальної послуги з поводження з побутовими відходами з ним укладений не був, а плата за таку послугу відповідачем нараховувалась.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання чинним та укладеним в редакції позивача Договору про надання комунальної послуги з поводження з побутовими відходами між виконавцем комунальної послуги Комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради та споживачем з підстав ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За висновком суду, вимоги позивача про скасування нарахованої плати за період з 01.06.2018 року по 30.11.2020 року, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів сплати за такі послуги через ОСББ, оскільки з 01.06.2018 року відповідач припинив їх надавати через управителів будинків (ЖЕКи, ОСББ та ін.).
З таким рішенням суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 та є споживачем послуг, які надає КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради.
Згідно рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.03.2016 року № 105, від 18.04.2019 року № 153, від 02.04.2020 року № 141 та на підставі Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070, КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради визначено виконавцем послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070, передбачено, що послуги надаються з урахуванням розміру території, схеми санітарного очищення, затвердженої в установленому порядку, та інших умов, передбачених законодавством у сфері житлово-комунального господарства.
На підставі схеми санітарного очищення міста, затвердженої виконавчим комітетом Чернігівської міської ради № 125 від 15.04.2016 року та згідно із затвердженим графіком вивезення побутових відходів, у м. Чернігові мешканцям кожного багатоквартирного будинку та будинків приватного сектору забудови надаються послуги з вивезення та знешкодження побутових відходів.
Судом встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11 травня 2018 року № 188 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 травня 2016 року № 198 «Про послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», з 01 червня 2018 року усім мешканцям міста Чернігова послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів надаються виконавцем таких послуг - комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради, на підставі публічного договору, текст якого був розміщений у вільному доступі, у тому числі на веб-сайті Чернігівської міської ради, веб-сайті КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради та на квитанціях на оплату послуг з поводження з побутовими відходами.
Отже, з 01.06.2018 року послуги з вивезення та знешкодження побутових відходів виведені зі складу послуг з утримання будинків та споруд та надаються вже безпосередньо їх споживачам.
Також з 01.06.2018 року припинено опосередковане надання послуг з поводження з побутовими відходами через організації, що здійснювали на той момент надання послуг з утримання будинків та споруд, у тому числі і через обєднання співвласників багатоквартирного будинку.
Враховуючи викладене, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що не відповідають дійсності посилання позивача ОСОБА_1 на продовження надання послуг з поводження з побутовими відходами з боку відповідача опосередковано через ОСББ «Єськова 14».
Апеляційний суд враховує, що з 01.05.2019 року введений в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189, змінені Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 318) та передбачено письмову форму укладання договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, які мають бути укладені між споживачем та надавачем послуг.
Судом також встановлено, що в м.Чернігові послуги щодо побутових відходів надаються безперебійно і для оформлення договірних відносин із споживачами виготовлено проекти договорів у паперовому вигляді та у липні 2019 року направлено споживачам, що підтверджується копією договору на здійснення поштових відправлень та реєстру поштових відправлень, у тому числі на адресу ОСОБА_1 ..
Наданий споживачам проект договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами виготовлений на основі Типового договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 318.
Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 13 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що листом № 01-21/1127 від 05.12.2019 року КП «АТП-2528» надано відповідь ОСОБА_1 про те, що вивозити тверді побутові відходи за графіком та на умовах, встановлених самим ОСОБА_1 , виконавець не має можливості, оскільки у КП «АТП-2528» встановлені затверджені органом місцевого самоврядування графіки руху сміттєвозів, які обслуговують всіх мешканців всіх багатоквартирних будинків у м. Чернігові.
Апеляційний суд враховує, що факт не підписання договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами споживачем у бажаній ним редакції не надає право останньому не сплачувати плату за надані комунальні послуги, оскільки позивачем достовірно не доведено, що він, мешкаючи у багатоквартирному будинку, не користується послугою з вивезення твердих побутових відходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Окрім того, відповідно до частини 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує. Тобто, усі правомочні власники майна несуть на собі обов'язок, серед іншого, утримувати свої об'єкти права власності належним чином. Так, у випадку отримання відповідного виду послуг за місцем розташування майна його власник він несе обов'язок по його утриманню.
Фактичне надання послуг підтверджується фактичним вивезенням побутових відходів відповідно до Схеми санітарного очищення міста, а також відсутністю обґрунтованих актів про порушення умов договору з боку мешканців будинку АДРЕСА_3 .
Позивачем не надано ні суду першої інстанції та не представлено апеляційному суду належих і допустимих документальних доказів ненадання йому послуг з поводження з побутовими відходами або надання такої послуги неналежної якості.
Відповідно до ч. З ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів.
Проте, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком, споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг.
Відповідно до п. 2 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач або управитель багатоквартирного будинку (за дорученням співвласників багатоквартирного будинку в разі прийняття ними відповідного рішення) має право викликати виконавців комунальних послуг (їх представників) для перевірки якості та/або кількості наданих послуг.
Згідно п. 5 Порядку, для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання претензії споживача.
Позивачем не надано суду першої інстанції та не представлено апеляійному суду належних доказів звернення до управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг або не надання таких послуг.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування нарахованої плати за період з 01.06.2018 року по 30.11.2020 року у розмірі 800 грн.58 коп. за послуги з вивезення (знешкодження) побутових відходів.
Апеляційний суд приймає до уваги, що КП АТП-2528 та ОСББ «Єськова-14» з 01.06.2018 року акти здачі-приймання наданих послуг не складались та рахунки на оплату послуг з вивезення (знешкодження) побутових відходів КП АТП-2528 не направляв ОСББ «Єськова 14». Зазначені обставини упродовж розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не спростовані.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частин 1-3 ст. 32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що позивачем не надано суду першої інстанції та не представлено апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів того, що запропонований виконавцем послуги з вивезення побутових відходів договір не відповідає Типовому договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами. Позивачем також не доведено, що запропонований йому відповідачем проект договору порушує його, позивача законні права та охоронювані законом інтереси, або може мати як для споживача будь-які негативні наслідки.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, правильно визначив та надав юридичну оцінку правовідносинам між сторонами.
Інші доводи апеляційної скарги не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування законного і обґрунтованого та правильного по суті судового рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність вирішення спору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: