Справа№592/151/21
Провадження №2/592/696/21
06 квітня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Онайка Р.А,
з участю секретаря судового засідання - Антуфьєвої В.Ю.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву б/н від 09.07.2013. У порушення умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 02.11.2020 має заборгованість 16322,64 грн., яка складається з наступного: 13234,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 13234,62 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 3088,02 грн - заборгованість за простроченим відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 - нараховано комісії. Тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 16322,64 грн, яка складається з наступного: 13234,62 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3088,02 грн - заборгованість за простроченим відсотками, за кредитним договором № б/н від 09.07.2013 та судові витрати у розмірі 2102,00.
Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 14.01.2021 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, до позову додане клопотання розгляд справи за відсутності позивача у спрощеному порядку.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, його представник надав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов, оскільки в анкеті-заяві відсутня сума кредитування, строк повернення коштів та розмір відсотків, а відповідачем погашено заборгованість за кредитом на 3072,56 грн більше, ніж витрачено кредитних коштів.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
09.07.2013 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулося підписання анкети-заяви б/н (а.с. 34).
З довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 09.07.2013, термін дії 05/17; № НОМЕР_2 , дата відкриття 10.05.2017, термін дії 05/20; № НОМЕР_3 , дата відкриття 24.10.2019, термін дії 07/23(а.с.32).
Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім'я ОСОБА_1 , 09.07.2013 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт 300 грн, 24.08.2013 встановлено кредитний ліміт 8000 грн, 10.05.2017 встановлено кредитний ліміт 8000 грн, 13.06.2017 встановлено кредитний ліміт 10500 грн, 14.06.2017 встановлено кредитний ліміт 10500 грн, 14.06.2017 встановлено кредитний ліміт 8000 грн, 19.12.2019 встановлено кредитний ліміт 0 грн (а.с. 33).
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором № б/н, згідно якого станом на 02.11.2020 розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком становить 16322,64 грн; яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13234,62 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 3088,02 грн (а.с.22-314).
Підставами позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви та стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що процентна ставка стосовно використання кредитних коштів збільшувалась банком, зокрема з 09.07.2013 до 30 % річних, з 01.09.2014 до 34,80 % річних, з 25.06.2015 до 43,20 % річних, з 10.05.2017 зменшилась до 42,0% річних, з 01.08.2020 зменшилась до 40,8% річних.
В підписаній відповідачем анкеті-заяві відсутні відомості про ознайомлення його з умовами кредитування, в тому числі відсутня позначка в графі «Памятку клиента, содержащую в том числе, Тарифы и основные условия обслуживания и кредитования получил и ознакомился с ее содержимым под роспись», будь-яких інших доказів про ознайомлення з умовами відповідача, позивачем не надано.
У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та анкети-заяви сторони не погодили розмір процентної ставки на момент укладення кредитного договору, оскільки на Витягу не міститься підпис відповідача, а анкета-заява не містить відомостей про розмір процентної ставки. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з відповідачем було погоджена зміна процентної ставки АТ КБ «ПриватБанк» всупереч положеннями ст. 81 ЦПК України суду не надав.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, банк надав суду розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, в якому розмір заборгованості по процентам за період з 09.07.2013 по 02.11.2020обрахований, виходячи зі змінених процентних ставок, які в установленому законом порядку з відповідачем не були погоджені.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 13234,62 грн.
З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 09.07.2013 на кредитну карту відповідача встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 грн, який неодноразово змінювався, досягши свого максимуму в 10500 грн та з 09.07.2013 почали проводитись зняття готівки з картки, розрахунки та періодично відбувалось погашення заборгованості за кредитним договором, в тому числі за рахунок погашення готівкою та внаслідок автоматичного погашення простроченої заборгованості з картки НОМЕР_4 (а.с. 10-21).
Крім того, як встановлено з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 31.08.2015 по 02.11.2020, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору, позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснювалось нарахування та списання відсотків.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , станом на 22.08.2015 заборгованість за кредитом була відсутня, тобто ОСОБА_1 були повністю сплачені вимоги банку за період до цієї дати, після чого знову він продовжив використовувати кошти банку, починаючи з 31.08.2015.
В період з 31.08.2015 по 02.11.2020 позивачем проводилось погашення відсотків за рахунок кредиту, внаслідок чого на відповідні суми збільшувалось тіло кредиту, загальна сума погашених відсотків за рахунок кредиту становить 13622,05 грн (четверта колонка розрахунку заборгованості), прострочене тіло кредиту становить 13234,62 грн. Враховуючи різницю між сумою погашених за рахунок відсотків кредиту і простроченим тілом кредиту, слід дійти висновку, що станом на 02.11.2020 заборгованість відповідача перед банком за простроченим тілом кредиту відсутня, оскільки сума погашених відсотків перевищує суму простроченого тіла кредиту на 387,43 грн.
Крім того, з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 31.08.2015 по 02.11.2020 вбачається, що клієнтом витрачені кредитні кошти в сумі 106911,52 грн, а внесено на погашення заборгованості 109984,08, що на 3072,56 грн більше, ніж витрачено.
Тобто, розрахунку заборгованості вбачається, наданого банком вбачається, що в період з 09.07.2013 по 28.08.2015 сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) не перевищує суму фактично сплачених відповідачем коштів, оскільки станом на цю дату відсутня заборгованість перед банком, а з 31.08.2015 по 02.11.2020 сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) менша ніж сума фактично сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості.
Доказів того, що сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) перевищує суму фактично сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості по простроченому тілу кредиту, позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, надано не було, а отже у даному випадку позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 13234,62 грн перед банком.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 16322,64 грн станом на 02.11.2020 задоволенню не підлягають.
Керуючись п.2ч.2 ст.141, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 12.04.2021.
Суддя Р.А. Онайко