Справа № 2-169/12
Номер провадження 6/573/18/21
12 квітня 2021 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Сітало Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання,
19 березня 2021 року до суду поштою надійшла заява ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, в якій останнє вказує, що рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 21 березня 2012 року в цивільній справі №2-169/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» 10426 грн. 41 коп. заборгованості по кредиту, 214 грн. 60 коп. судових витрат. 05 серпня 2020 року ТОВ «Брайт Інвестмент» відповідно до укладеного договору про відступлення прав вимоги набуло статусу нового кредитора за кредитними договорами та отримало право вимоги до боржників ТОВ «КБ «Надра», у тому числі й до ОСОБА_1 . Також вказує, що в матеріалах кредитної справи наявні лише копії виконавчих листів, хоча до виконавчої служби вони не пред'являлися.
Посилаючись на викладене, товариство просить замінити сторону виконавчого провадження, видати дублікати виконавчих листів, поновити строк пред'явлення виконавчих листів до виконання.
У судове засідання представник ТОВ «Брайт Інвестмент» не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства (а. с. 3, 37).
Представники ПАТ «КБ «Надра», ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а. с. 38, 39, 40). Про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 21 березня 2012 року в справі №2-169/2012 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» 10426 грн. 41 коп. заборгованості по кредиту, 214 грн. 60 коп. судових витрат, у зв'язку з чим 23 травня 2012 року Білопільським районним судом Сумської області видані виконавчі листи (а. с. 19, 20).
05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й до ОСОБА_1 (а. с. 10-13).
30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й до ОСОБА_1 (а. с. 14-16).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
У частинах 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року справа №6-122цс13, і правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 жовтня 2019 року справа №711/10368/2012.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво в матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 ст. 129 КУ до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі №643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі №201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року в справі №190/2119/14-ц та від 15 травня 2019 року в справі № 370/2464/17.
З огляду на викладене, заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Що стосується вимоги про видачу дублікатів виконавчих листів, то суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист, виданий на підставі судового рішення, є одним з видів виконавчих документів.
Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» у вказаній частині задовольнити та видати дублікати виконавчих листів №2-169 від 23 травня 2012 року.
Що стосується вимоги про поновлення строків пред'явлення виконавчих листів до виконання, то суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, і є порушенням права на суд.
Так у пункті 40 рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції» (заява №980079) зазначено, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (рішення в справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Звертаючись до суду із заявою, товариство вказувало, що право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором набуло лише 30 вересня 2020 року, а тому не мало можливості вчасно пред'явити виконавчий лист до виконання.
З огляду на викладене, суд визнає поважними причини, з яких закінчився строк пред'явлення до виконання вказаних виконавчих документів, а тому вимоги про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-260, 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, оф. 402, код ЄДРПОУ 43115064) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Білопільського районного суду Сумської області від 21 березня 2012 року в цивільній справі №2-169/2021 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» дублікат виконавчого листа від 23 травня 2012 року в справі №2-169/2012 про стягнення з ОСОБА_1 10426 грн. 41 коп. заборгованості по кредитному договору.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» дублікат виконавчого листа від 23 травня 2012 року в справі №2-169/2012 про стягнення з ОСОБА_1 214 грн. 60 коп. судових витрат.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа від 23 травня 2012 року в справі №2-169/2012 про стягнення з ОСОБА_1 10426 грн. 41 коп. заборгованості по кредитному договору.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа від 23 травня 2012 року в справі №2-169/2012 про стягнення з ОСОБА_1 214 грн. 60 коп. судових витрат.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя -