Справа № 515/196/21
Провадження № 2/515/554/21
Татарбунарський районний суд Одеської області
07 квітня 2021 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участі: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про стягнення заборгованості по кредитному договору,
11 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стяг- нути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, поси- лаючись на наступні обставини.
Відповідно до укладеного між КС «Придунав'я» та ОСОБА_2 кредитного договору № 500 39 від 09.04.2008 р., остання отримала кредит у розмірі 3500 грн. зі сплатою відсотків 51% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 12 місяців. Цього ж дня між КС «Придунав'я» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 50039, за умова- ми якого, остання поручилася перед кредитною спілкою за виконання ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним кредитним договором, тобто, взяла на себе, як поручитель, відповідальність за викона- ння ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором. За згодою сторін (п.3.3 кредитного дого- вору) було складено графік погашення кредиту, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 зобов'яза- лася кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом і повернути кредит та сплати- ти відсотки до закін- чення строку дії договору. Погашення кредиту та відсотків за користування кредитом відбувається в порядку: першочергово відсотки, а наступну чергу сума кредиту. Прост- рочення сплати кредиту та/або відсотків за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування відсотків. Відповідач зобов'язалася погашати вчасно кредит і відсотки, які на раховуються на залишок заборгованості по кредитному договору. Незважаючи на прийнятті зобо- в'язання, ОСОБА_2 порушила графік сплати кредиту, станом на 03.12.2020 р. сума позовних вимог по сплаті відсотків за кредитним договором № 50039 від 09.04.2008 р. становить 190000 грн. Згідно з договором відступлення прав вимоги від 08.04.2019 р., ОСОБА_1 набула право вимо- ги і стала кредитором за кредитним договором № 50039 від 09.04.2008 р. Для вжиття заходів досу- дового врегулювання спору представник позивача намагався зв'язатися з відповідачами по теле- фону, але вони на дзвінки не відповідають. Їм надсилалися листи - повідомлення з пропозицією з'ясувати деталі чи обсудити порядок погашення заборгованості, на які останні не реагували. Тому позивач просила суд стягнути з відповідачів солі- дарно на її користь заборгованість за кредитним договором № 50039 від 09.04.2008 р. у розмірі 1900 00 грн.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути спра- ву без її участі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог (а.с.34).
Відповідачі належним чином повідомлені за місцем реєстрації місця проживання (а.с.32, 33) у судове засідання не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі до суду не надходили, відзив на позов також не надходили.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного прова- дження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомо- гою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч.8 ст.279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд до сліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не прово- дяться.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема, договорів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст.629 ЦК України.
Як передбачено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став- ляться.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кре- дитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
09.04.2008 р. між КС «Придунав'я» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 50039 (а.с.4), згідно умов якого, КС «Придунав'я» надала ОСОБА_2 кредит у розмірі 3500,00 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Плата за користування кредитом, від- повідно до п.3.1 становить 51 % річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день кори- стування кредитом. Строк дії договору становить 12 фактичних місяців від дати отримання борж- ником кредиту та діє до повного виконання зобов'язань.
Цього ж дня між КС «Придунав'я» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 500 39, відповідно до умов якого ОСОБА_3 взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язан- нями боржника, що випливають з кредитного договору № 50039 від 09.04.2008 р. (а.с.5).
За згодою сторін (п.3.3 Кредитного договору та Додаток № 1 до Кредитного договору) було ск- ладено графік погашення кредиту, згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язувався до 09 числа кож- ного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом та сам кредит (а.с.10).
Незважаючи на прийняті зобов'язання, ОСОБА_2 порушувала графік сплати кредиту.
Сума заборгованості за кредитним договором № 50039 від 09.04.2008 р. становить 1482192,73 грн., в т.ч. 190000 грн. - сума позовних вимог зі сплати основного боргу, що видно з розрахунку (а.с. 7-9).
08 квітня 2019 р. між кредитною спілкою «Придунав'я» (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (договір цесії), відповідно до якого цедент в порядку та на умовах, визначених договором передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, на- лежне цедентові, і стає кредитором за кредитним договором № 50039 від 09.04.2008 р., укладеного між цедентом і ОСОБА_2 (а.с.21).
За змістом п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установле- ному законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізин- гові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забез- печення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка - це неприбут- кова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на коо- перативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фі- нансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Згідно ч.2 ст.1 вказаного Закону, кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ч.1 ст. 510 ЦК України, сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор.
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимо- ги).
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кре- дитора новому кредитору.
Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредито- ром та новим кредитором.
Як передбачено ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кре- дитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні збе- рігається зобов'язання повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредит- них правовідносинах. Це банк або інша фінансова установа і цей перелік є вичерпним.
З наведених норм права вбачається, що фізична особа не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
Як вбачається з встановлених судом обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.
Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечи- ть положенням ч.3 ст.512 та ст.1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінан- сова установа.
Такий висновок суду співпадає з правовою позицією про застосування норм права щодо відсту- плення права вимоги за кредитним договором, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі № 465/646/11, яка враховується судом при вирішенні даної справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що договір відступлення права вимоги від 08.04.2019 р., укладений між КС «Придунав'я» та позивачем ОСОБА_1 , не може бути підставою для пра- вонаступництва позивачем ОСОБА_1 прав кредитора у зобов'язаннях щодо відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед КС «Придунав'я» за кредитним договором № 50039 від 09. 04.2008 р., оскільки у зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору, кредитором мо- же бути лише спеціальний суб'єкт - банк або інша фінансова установа, та враховуючи, що інших підстав для виникнення грошового зобов'язання відповідачів перед позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві не наведено, а тому у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.
На підставі ст.ст.509, 510, 512, 526, 1054 ЦК України, Закону України «Про кредитні спілки», ст.ст.76-81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору відмовити за необґру- нтованістю.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду,
Суддя Тимошенко С.В.