Провадження № 2/510/760/21
Справа № 510/108/21
06.04.2021 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі
Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.
При секретарі Пройка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді права власності на:
Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку площею 0,229 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124182900:02:002:0018;
земельну ділянку площею 3,76 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124182900:01:0020073, 5124182900:01:0050558.
За час життя ОСОБА_4 залишив заповідальні розпорядження, якими заповідав зазначене вище нерухоме майно - позивачу (заповіти від 04 березня 2004 року, зареєстровані в реєстрі за № 19 та № 20).
Однак до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач не зверталась, але вона проживала разом з померлим на час відкриття спадщини, від неї не відмовлялась.
Відповідач ОСОБА_3 (вдова) та відповідач ОСОБА_2 (донька спадкодавця), є спадкоємцями першої черги за законом, до нотаріальної контори не зверталась, на спадщину яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 не претендують.
Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернулась до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, відповідно до постанови від 15 січня 2021 року, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивач у судове засідання не з'явилась, від її представника - адвоката Златі Н.С. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, до суду надійшли заяви про визнання позову, в яких вони також просили розглядати справу за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді права власності на:
Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 66,90 кв.м., житловою площею 50,70 кв.м., підсобною площею 16,20 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, вбиральні літ. Г, огорожі № 1-3, споруди № 4;
земельну ділянку площею 0,229 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124182900:02:002:0018;
земельну ділянку площею 3,76 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124182900:01:0020073, 5124182900:01:0050558.
За час життя ОСОБА_4 залишив заповідальні розпорядження, якими заповідав зазначене вище нерухоме майно - позивачу (заповіти від 04 березня 2004 року, зареєстровані в реєстрі за № 19 та № 20).
Однак до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач не зверталась, але вона проживала разом з померлим на час відкриття спадщини, від неї не відмовлялась, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_3 (вдова) та відповідач ОСОБА_2 (донька спадкодавця), є спадкоємцями першої черги за законом, до нотаріальної контори не зверталась, на спадщину яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 не претендують.
Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернулась до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, відповідно до постанови від 15 січня 2021 року, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_4 , докази сумісного проживання з ОСОБА_4 , та інші докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємицею.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1225 ЦК України, передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частина 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 66,90 кв.м., житловою площею 50,70 кв.м., підсобною площею 16,20 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, вбиральні літ. Г, огорожі № 1-3, споруди № 4.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку площею 0,229 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124182900:02:002:0018.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку площею 3,76 га, яка розташована на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124182900:01:0020073, 5124182900:01:0050558.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова