Провадження № 22-ц/803/1192/21 Справа № 187/790/20 Головуючий у першій інстанції: Говоруха В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
09 лютого 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
У травні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 із відповідачем перебували у шлюбі, який за рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2019 розірвано. Від шлюбу подружжя мають двох дітей - малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є студентом 3 курсу денної форми навчання Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет». ОСОБА_3 в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивачі просили стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 2000 грн. щомісячно на його користь, до закінчення сином навчання або до досягнення ним двадцяти трьох років; стягнути із відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісяця на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 16 червня 2020 року, на період його навчання в Державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет», але не більше як до досягнення ним 23 років; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з дати подання позовної заяви до суду - 16 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття; віншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір в розмірі 840,80 грн. на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині визначення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно; ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліменти в розмірі 1600,00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дати подання позовної заяви до суду - 16 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому з 23 жовтня 1999 року шлюбі, який за рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2019 розірвано, що підтверджено копією вказаного рішення суду (а.с.12, 15).
Від шлюбу подружжя мають двох синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, де батьками дітей записано: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.13,14).
Згідно довідок №8 від 03.09.2020 та №101 від 03.06.2020, ОСОБА_3 є студентом 3 курсу денної форми навчання Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» з 01.09.2019, форма навчання бюджетна (а.с.17, 56).
Відповідно до довідки, виданої зав.гуртожитком № 3 ОСОБА_7 , ОСОБА_3 проживає у м. Дніпро за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за вказаною адресою на термін навчання в УДХТУ з 10.09.2019 по теперішній час (а.с.57).
Суд першої інстанції встановлено, що молодший син ОСОБА_6 проживає разом із матір'ю, що не заперечується відповідачем.
Згідно довідки про доходи, виданої ТОВ «Інтрас-Дніпро» від 01 вересня 2020 року, відповідач ОСОБА_3 займає посаду водія, загальна сума його доходу за період з березня 2020 року по серпень 2020 року становить 28380,00 грн (а.с.55).
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України).
Згідно ч.1,3 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У відповідності до вимог ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних рідних, інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 Постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів,обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги зміст позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у частці від заробітку (доходу) батька; встановивши, що відповідач працевлаштований та отримує заробітну плату, має задовільний стан здоров'я, - колегія дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість стягнення з відповідача аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з дати подання позовної заяви до суду - 16 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно матеріалів справи, в уточненій позовній заяві позивачки помилково не вказано розмір частки доходу відповідача, яку вона просить стягнути на утримання неповнолітньої дитини; правильно дана вимога позивачки вказана у первісній позовній заяві.
Суд звертає увагу, що рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 рокув частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісяця на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 16 червня 2020 року, на період його навчання в Державному вищому навчальному закладі «Український державний хіміко-технологічний університет», але не більше як до досягнення ним 23 років- не оскаржується, тому апеляційний суд справу в цій частині не переглядає.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 року - в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді