Провадження № 11-кп/803/1092/21 Справа № 205/10446/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014040690004210 за апеляційними скаргами ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора та закрито кримінальне провадження №12014040690004210 від 23.10.2014 року за ч. 1 ст. 289 КК України на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2021 року задоволено клопотання прокурора та закрито кримінальне провадження №12014040690004210 від 23.10.2014 року за ч. 1 ст. 289 КК України на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що зважаючи на те, що на час розгляду клопотання винну особу у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не встановлено, а строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, передбачені ст. 49 КК України, сплинули, то суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора по закриття кримінального провадження №12014040690004210 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки в ухвалі суду відсутні будь-які мотиви суду, досліджені докази та встановлені судом обставин щодо дати вчинення кримінального правопорушення, на яке заявник та потерпіла посилалися у поданих органу досудового розслідування заявах, а також судом не було надано будь-якої оцінки правовій кваліфікації діяння, наявність якого обґрунтовано слідувало б з матеріалів кримінального провадження №12014040690004210.
Крім того, в оскарженій ухвалі жодним чином не зазначається, з приводу яких саме фактичних обставин проводилося досудове розслідування в указаному кримінальному провадженні, якого саме майна (транспортного засобу) стосувалася подана заява, та які конкретно слідчі дії було проведено.
Судом першої інстанції не враховано, те що з дати внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення ні слідчим, ні прокурором не з'ясовані ідентифікуючі ознаки номерних агрегатів автомобіля, не подано відомості про його угон та викрадення до реєстру викрадених автомобілів.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора по закриття кримінального провадження №12014040690004210 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги потерпіла ОСОБА_9 посилається на аналогічні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, зазначені ОСОБА_7 .
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скаргах доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому, як передбачено ч. 5 цієї статті, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 95 Рішення ЄСПЛ у справі «Нахимович проти Російської Федерації» від 02.03.2006 року, визначено, що одним з критеріїв, який оцінюється при перевірці розумності тривалості провадження є поведінка заявника і поведінка компетентних органів влади.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 11 ч. 2 та абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 31 частини 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
При цьому, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно зі ст. 49 КК України становлять від 2 до 15 років залежно від тяжкості злочину. Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, відповідно до вимог ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності становить п'ять років.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що 23 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 289 КК України за №12014040690004210.
З матеріалів, доданих до клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, вбачається, що під час досудового розслідування, з метою встановлення особи, яка вчинила зазначене кримінальне правопорушення, проведено ряд слідчих дій, направлених на встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12014040690004210, які були досліджені як в суді першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції. Однак до теперішнього часу особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не здійснювалося.
Враховуючи, що з 09 жовтня 2014 року, тобто з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, минуло більше ніж шість років, строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, встановлений ст. 49 КК України, закінчився.
З огляду на викладене, у прокурора виникло законне право на звернення до суду з клопотанням про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, з чим погодився і суд першої інстанції, розглядаючи дане клопотання та приймаючи рішення про закриття кримінального провадження з наведених підстав.
З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції прийшов правильного та обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження, ним в повному обсязі перевірено дотримання прокурором зазначених вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, строк, передбачений ст. 49 КК України, є правоприпиняючим, оскільки залежить тільки від часу самої події та перебігу певного часу з моменту, коли така подія мала місце. І цей строк не може бути поновлений чи переглянутий, так як буде порушуватися принцип правової визначеності, як елемент верховенства права, коли кожен очікує настання саме таких правових наслідків, які закріплені в конкретній нормі закону. Жодних даних, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, було встановлено та не притягнуто до кримінальної відповідальності, досліджені матеріали кримінального провадження також не містять.
Тому, колегія суддів, як і суд першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, позбавлені можливості надати оцінку якості, повноті та правильності досудового розслідування (кваліфікації кримінального правопорушення), як на це вказують в апеляційних скаргах ОСОБА_10 , потерпіла ОСОБА_9 , оскільки межі судового контролю за досудовим розслідуванням (в тому числі перевірка законності закриття провадження слідчим, прокурором (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України), які покладені тільки на слідчого суддю, закінчуються саме зі спливом строку, передбаченого ст.49 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи що, особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення органом досудового розслідування не встановлено, сплинув значний проміжок часу з моменту вчинення даного кримінального правопорушення, більше шести років, а отже і сплинули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також те, що кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, та відповідно не є особливо тяжким проти життя чи здоров'я особи і не є злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження за клопотанням прокурора саме на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України.
А тому доводи апеляційних скарг про незаконність судового рішення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора та закрито кримінальне провадження №12014040690004210 від 23.10.2014 за ч. 1 ст. 289 КК України на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту постановлення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4