Справа № 155/1859/20 Провадження №33/802/299/21 Головуючий у 1 інстанції:Санакоєв Д. Т.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
12 квітня 2021 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря судового засідання Ковалько О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 04 березня 2021 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , працюючий трактористом ДП "Горохівське ЛМГ",
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він о 12 год 05 хв 07 грудня 2020 року, керуючи автомобілем «ВАЗ 21070», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул.Парковій в м.Горохів, перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В клопотанні від 19.03.2021 ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Горохівського районного суду Волинської області від 04.03.2021, яку отримав 09.03.2021. В судове засідання до суду першої інстанції не з'явився через несвоєчасне вручення судової повістки. Останній день подачі апеляційної скарги припав на 15.03.2021, однак з 15.03.2021 по 16.03.2021 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою виданою Підберезівською амбулаторією ЗПСМ (а.с.33).
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без врахування всіх обставин справи. В матеріалах справи відсутні докази про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Процедура освідування на стан сп'яніння була порушена, оскільки під час перевірки за допомогою пристрою "Драгер" йому не надавався сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки приладу "Драгер". Не було проведено лабораторних досліджень на виявлення речовин, які здатні спричинювати стан сп'яніння та відсутність даних про наявність в лікаря, який проводив огляд відповідного сертифікату про проходження навчання за програмою "Клініка та діагностика станів сп'яніння". Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено його право на захист, не залучено захисника останньому. Суд, в порушення вимог ст.ст. 247, 280 КупАП, не допитав жодного свідка. Просить постанову судді скасувати, закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
ОСОБА_1 на розгляд апеляційної скарги в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.36). Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки від останнього клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи в місцевому суді. Копію постанови суду від 04 березня 2021 року в цей же день судом направлено на його поштову адресу: с.Печихвости, Горохівського району, яку він отримав 09.03.2021, а тому десятиденний строк на оскарження постанови місцевого суду, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слід поновити та прийняти до розгляду апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №219984 від 07.12.2020 (а.с. 3), висновком Горохівської ЦРЛ від 07.12.2020 №140 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким зафіксовано перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, позитивна проба 0,58 проміле, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (DVD - диск а.с.16), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.12.2020, який підтвердив вживання алкогольного напою горілки напередодні ввечері, у чому щиро розкаюється (а.с.5), розпискою відібраною в громадянина ОСОБА_2 , який зобов'язувався доставити транспортний засіб "ВАЗ 2107" державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , до місця проживання власника транспортного засобу ОСОБА_3 (а.с.6).
Посилання правопорушника про порушення працівниками поліції його права на захист та відмови в залученні захисника, суд не бере до уваги.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №219984 від 07.12.2021 року ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки в порядку ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, який ним був прочитаний та власноручно підписаний.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що лікарем, в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, не взято зразки біологічного середовища, з яким не проведено дослідження, не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог п.п. 7, 10 р. ІІІ цієї Інструкції, відібрання зразків біологічного середовища лікарем обов'язково здійснюється для проведення лабораторних досліджень щодо обстежуваної особи на визначення її сп'яніння наркотичним засобом або психотропної речовини.
Відібрання біологічного середовища лікарем в особи при проведенні медичного огляду для виявлення стану алкогольного сп'яніння не є обов'язком лікаря.
Разом з тим, будь - які клопотання ОСОБА_1 про відібрання у нього біологічного середовища при проведенні медичного огляду в матеріалах справи відсутні.
Отже, підстав для визнання цього медичного огляду недійсним чи недовіряти змісту висновку лікаря, про що просить правопорушник в своїй скарзі, апеляційний суд не знаходить.
Матеріали справи не містять та не надано доказів апелянтом як місцевому, так апеляційному судам на підтвердження вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 клопотань про надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювального технічного приладу "Драгер" при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та відбирання в нього пояснень не заявив. Тому такі доводи апеляційної скарги суд вважає голослівними.
Інші твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 не є підставою для скасування постанови суду.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак порушення вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, відсутні.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Горохівського районного суду Волинської області від 04.03.2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 294, 295 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Горохівського районного суду Волинської області від 04.03.2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 04.03.2021 щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського
апеляційного суду П.П. Борсук