Справа № 761/24196/19
Провадження № 2/761/722/2021
02 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Кутіковій М.Г., Гриб Д.В.,
за участі представника позивача: Щербини Н.Р.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
14 червня 2019 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 55 021,39 грн.
Вимоги обгрунтовані тим, що 11.04.2018 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного.
З 18.04.2018 року по 12.04.2019 року відповідачу призначено допомогу по безробіттю.
Як зазначає позивач, відповідач перебував в цивільно-правових відносинах з ТОВ «Солар Медіа Інтертеймент» та надавав послуги з 05.07.2018 року по 15.12.2018 року згідно договору №М-ОДМ/186 від 05.07.2018 року.
12.04.2019 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з встановленням факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг) та припинено реєстрацію як безробітного.
Також позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до вимог діючого законодавства України з 05.07.2018 року відповідач втратив статус безробітного й не мав права перебувати на обліку в Шевченківській РФ КМЦЗ до 12.04.2019 року.
Крім того, відповідач 21.11.2018 року подав до Шевченківської РФ КМЦЗ заяву з проханням направити його на навчання за професією, спеціальністю «Організація обліку, аналізу та аудиту на підприємствах України» до Національного авіаційного університету. Відповідач пройшов навчання та отримав свідоцтво про підвищення кваліфікації.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав власні зобов'язання передбачені частинами 2 та 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та приховав відомості щодо надання послуг ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент», тому було видано наказ №28 від 16.04.2019 року про стягнення з відповідача нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 55 021,39 грн: допомога по безробіттю за період з липня 2018 року по січень 2019 року - 46 670,47 грн., вартість навчання за період - листопад 2018 року по лютий 2019 року в сумі 8 350,92 грн.
Позивач як зазначається в позові, звертався до відповідача із повідомленням про необхідність відшкодування суми виплаченого матеріального забезпечення, проте відповідач його проігнорував.
В судовому засіданні, яке відбулось 03.06.2020 року було приєднано відзив відповідача на заявлені вимоги в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що через соціальні мережі дружина відповідача дізналась про зйомки фільму, її ця інформація зацікавила та вона запропонувала взяти участь в зйомках разом з сином. Як зазначає позивач, він з розважальною метою погодився прийняти участь в зйомках, так як це мало бути цікаво сину. З метою дотримання прав інтелектуальної власності було підписано договір 05.07.2018 року. В кінці знімального дня було надано по 100,00 грн. Як зазначає відповідач, отримуючи зазначену суму він не мав жодної підозри в тому що це може бути в подальшому розцінене як виконання ним оплачуваної роботи. Як зазначає відповідач, статус безробітного та право на отримання відповідної допомоги ОСОБА_1 міг втратити лише з дня встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи, а не з 05.07.2018 року, як зазначає позивач в позовній заяві. У відповідності до положень абз.5 ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ст.ст.1212, 1215 ЦК України кошти можуть бути стягнуті лише якщо виплата відповідних сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату, по друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. В той же час, укладаючи договір 05.07.2018 року ОСОБА_1 не діяв недобросовісно. Частина 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не містить чітких вимог про те, які саме відомості необхідно надавати та в який строк. Одноразове отримання 100,00 грн. не є працевлаштуванням.
11.06.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог на тій підставі, що відповідач свідомо не повідомив позивача про факт перебування його у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент», тому позивач вважає що дії відповідача є недобросовісними.
Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи та обставини справи в їх сукупності, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши сторони та свідка, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 11.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
В цей же день ОСОБА_1 було надано статус безробітного на підставі ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення».
В статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що
безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи;
зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
Як було встановлено судом, 05.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Медіа Інтертейнмент» та ОСОБА_1 був укладений договір №М-ОДМ/186 за умовами якого ОСОБА_1 приймає на себе зобов'язання по виконанню ролі в масових сценах у повнометражному ігровому фільмі «11 дітей з Моршина» в період з 05.07.2018 року по 15.08.2018 року протягом однієї знімальної зміни (згідно з договором знімальною зміною вважається 12 годин надання послуг по виконанню ролі) та передає (відчужує) всі (у повному складі) виключні майнові права на створені в результаті виконання даного договору суміжні права, а саме: виконання, а Компанія зобов'язується прийняти та оплатити вартість послуг та переданих прав.
За умовами договору за надання послуг за Договором, Компанія виплачує Акторові винагороду в розмірі 100,00 грн. за одну знімальну зміну, яка складається з винагороди за надання послуг по виконанню ролі у розмірі 20,00 грн. та винагороди за передання (відчуження) всіх виключних майнових прав на створені в процесі надання послуг об'єкти права інтелектуальної власності - Виконання, у розмірі - 80,00 грн.
Як вбачається з Акту приймання-передачі наданих послуг, послуги були надані 03.09.2018 року.
Аналогічний договір був підписаний з відповідачем і ОСОБА_3 , як законними представниками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 як свідок пояснила, що дійсно вона знайшла в соціальній мережі інформацію про знімання фільму та в інтересах дитини попросила відповідача знятись у фільмі, хоча він заперечував.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 21.11.2018 року звернувся до Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявою про направлення його на навчання та в період з 26.11.2018 року по 20.02.2019 року він підвищував кваліфікацію за навчальною програмою «Організація обліку, аналізу та аудиту на підприємствах України» про що було видано Свідоцтво про підвищення кваліфікації.
Навчання проходило на підставі Договору, укладеного 21.11.2018 року між Київським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 .
Актом №880 розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 08.04.2019 року встановлено укладення ОСОБА_1 з ТОВ «Солар Медіа Інтертейнмент» Договору з виконавцем ролі в масових сценах від 05.07.2018 року.
На підставі наказу №НТ190412 від 12.04.2019 року було припинено виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.1), 2) п.37 Порядку від 20.03.2013 року №198; у зв'язку з встановленням факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг) відповідно до п.п.9 п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», та п.п.2 п.1 частини V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 12.04.2019 року.
Крім того, цим же наказом було вирішено повернути виплати в розмірі 55 021,39 грн.
Як вбачається з довідки-розрахунку від 09.04.2019 року, за період з 05.07.2018 року по 12.01.2019 року підлягає поверненню матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 46 670,47 грн. та за період навчання з 26.11.2018 року по 20.02.2019 року в сумі 8 350,92 грн.
Стаття 35 Закону України «Про зайнятість населення» визначає, що професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Крім того, стаття 35 вказаного Закону не передбачає підстави для відшкодування безробітним витрат, пов'язаних з оплатою навчання.
Також не передбачено умовами Договору від 21.11.2018 року відшкодування витрат на професійне навчання у випадку втрати статусу безробітного.
Стаття 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначає, що статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Стаття 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначає права та обов'язки зареєстрованих безробітних.
Безробітний зокрема має право, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону та збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.
Серед обов'язків безробітних передбачено обов'язок інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі:
9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).
Стаття 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначає підстави припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості. В той же час в переліку підстав припинення виплати допомоги по безробіттю не передбачено тієї обставини що особа мала одноразовий дохід який не є джерелом існування.
В той же час частина 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: 4) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.
Згідно з положеннями статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Крім того, стаття 1215 ЦК України визначає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, як встановлено в судовому засіданні отриманий відповідачем дохід не є джерелом існування так як він носив разовий характер, законодавство не передбачає повернення коштів, які надані на випадок безробіття, тому суд вважає що заявлені позивачем вимоги не обгрунтовані на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 7, 10, 76, 81, 133-141, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -
вирішив:
В позові Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2021 року
Суддя: Н.Г. Притула