Справа № 761/38067/20
Провадження № 2/761/5042/2021
(заочне)
23 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарі Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
відповідач: Київська міська рада (код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36),
предмет позову: визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
На розгляд Шевченківського районного суду м. Києва подано позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Київської міської ради (надалі - відповідач), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Предметом позову є визначення ОСОБА_1 додаткового строку у три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .
Підставою позову є захист права на прийняття спадщини за заповітом у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Правова позиція позивача обґрунтована наявністю поважної причини пропуску встановленого строку прийняття спадщини, зверненням до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про надання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 . Проте, позивач отримав відмову у видачі свідоцтва із роз'ясненням щодо необхідності звернення до суду із позовною заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 54).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року витребувано від державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Вірнік І.Є. (місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 172) копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача у якій також зазначив про те, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для ухвалення рішення та розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії заповіту, ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно особистого розпорядження на випадок своєї смерті заповіла належну їй на праві власності квартиру номер АДРЕСА_2 синові ОСОБА_1 . Вказаний заповіт було складено 28 червня 1996 року та посвідчено Майхеркевич Оксаною Ігнатівною державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, та зареєстровано в реєстрі за № 16 2767 (а.с. 12-13).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого 03 квітня 2020 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці вісімдесяти трьох років, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №5554 (а.с. 14).
Згідно із довідкою №27 від 03 квітня 2020 року, причиною смерті була хронічна серцево-судинна недостатність (а.с. 15).
Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту, а також ордера на житлове приміщення.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії, спадкодавцю ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі Жовтневої районної ради від 03 лютого 1969 року №340, видано ордер №В109029 на житлове приміщення, квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Ордер видано на сім'ю, яка складається із двох осіб: спадкодавця та її сина, позивача у справі (а.с. 20).
Із змісту позовної позовної заяви вбачається, що позивач дізнався про наявність заповіту 05 жовтня 2020 року, при перегляді документів за місцем реєстрації ОСОБА_2 .
Цього ж місяця, 20 жовтня 2020 року, позивач звернувся до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою видати йому свідоцтво про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, від 20 жовтня 2020 року №1984/02-31 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, Вірнік І.Є. , відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що залишилося після його матері, ОСОБА_2 , Також у постанові зазначено про те, що відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №62129394, спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , не заводилась (а.с. 10-11).
Оцінка обставин, встановлених судом.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 УК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що необізнаність спадкоємця про наявність спадщини також може бути визнано поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, що також підтверджується ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2013 року, 25 листопада 2015 року та 23 листопада 2016 року, постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17 та від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Суд звертає увагу, що позивач є спадкоємцем за заповітом.
Як вбачається із копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, від 20 жовтня 2020 року №1984/02-31 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, Вірнік І.Є. , із посиланням на Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №62129394, спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , не заводилась (а.с. 10-11). Вказане свідчить про те, що інші особи не заявляли права на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .
Разом з цим, позивач не відмовлявся від прийняття спадщини. При цьому, на час звернення до суду заповіт не скасовано, його не визнано недійсним, не оскаржено, відомості про наявність іншого заповіту складено спадкодавцем відсутні, та свідчить, що визначений додатковий строк на прийняття спадщини позивачеві, не порушує права інших осіб.
Окрім цього, в судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини 20 жовтня 2020 року, тобто із пропуском строку, який перевищив один місяць, що не є значним, крім цього, позивач звернувся відразу, як йому стало відомо про наявність особистого розпорядження спадкодавця на випадок його смерті (заповіту).
А тому, за встановлених обставин, суд вважає, що позовну заяву, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) додатковий строк тривалістю три (триа) місяці, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: