Справа № 761/6219/20
Провадження № 2/761/1606/2021
15 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
при секретарі: Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),
відповідач-1: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ),
відповідач-2: КП «Керуюча Компанія Шевченківського району» (Код ЄДРПОУ 3496654, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1),
предмет позову: визначення порядку користування квартирою, поділ особового рахунку,,
встановив:
В лютому 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1), КП «Керуюча Компанія Шевченківського району» (надалі - відповідач-2), про визначення порядку користування квартирою, поділ особового рахунку.
Позивач просить суд:
1.Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_2 наступним чином:
у користування позивача ОСОБА_1 виділити житлову кімнату площею 19,8 кв.м ;
у користування відповідача ОСОБА_2 виділити житлову кімнату 13,0 кв.м;
залишити у загальному користуванні усіх співвласників квартири АДРЕСА_2 : коридор, кухню, туалет та ванну.
2.Розділити особовий рахунок по спірній квартирі на два рахунки, відкривши на ім'я ОСОБА_1 новий рахунок, а у користуванні відповідача залишити попередній рахунок.
Обґрунтовуючи зміст заявлених вимог, позивач посилається на те, що є співвласником квартири АДРЕСА_2 , однак відповідач порушує права позивача, оскільки фактично зайняв дві із двох кімнат квартири, фактично позивач проживає в коридорі, крім цього відповідач забрав із квартири оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, у зв'язку із чим позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на законом, тому позивач звернувся із вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 17-18).
02 липня 2020 року на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву. Як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву, підприємство не наділено повноваженнями щодо встановлення, зміни чи забезпечення порядку користування квартирою її співвласниками, а також не вчиняє дії щодо відкриття, поділу особових рахунків, а тому позовні вимоги до відповідача-2 є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався.
10 грудня 2020 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові докази, а саме фототаблиця та копії: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; постанови про закриття кримінального провадження; заяви позивача до Першої Київської державної нотаріальної контори від 01.10.2018; висновку за результатами перевірки по заяві ОСОБА_1 від 08.08.2018; заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/6362/15-ц від 12 червня 2015 року, яким задоволено позовні вимоги позивача до відповідача-1, про стягнення коштів; висновку за результатами перевірки по заяві ОСОБА_1 від 11.07.2017; постанови про закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні, яке відбулось 05 березня 2021 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 03.07.2000, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях (а.с. 5).
Відповідно до технічної характеристики, квартира розташована на дев'ятому поверсі десятиповерхового будинку та складається з двох кімнат, житловою площею 32,8 кв.м., у тому числі: перша кімната площею 13,0 кв.м, друга кімната площею 19,8 кв.м. Також в квартирі наявна кухня (11,3 кв.м.), ванна кімната (3,0 кв.м.), вбиральня (1,7 кв.м.) та коридор (22,5 кв.м.). Крім цього, квартира обладнана лоджією. Загальна площа квартири 73,6 кв.м. (а.с. 8).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 19 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці п'ятдесяти восьми років, про що ІНФОРМАЦІЯ_2 складено відповідний актовий запис №361 (а.с. 13).
Постановою державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори від 23 вересня 2019 року відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 (одну шосту) частки квартири АДРЕСА_2 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 дружини ОСОБА_3 у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності померлої на 1/6 частку вказаної квартири (а.с. 9).
Оцінка обставин, встановлених судом.
Відповідно до положень статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим майна зберігається, суд виділяє у користування сторін частину майна у натурі, що співмірна розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги технічні характеристики квартири, а також враховуючи стан здоров'я позивача, який також є особою з інвалідністю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині встановлення порядку користування квартирою, є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині розподілу особового рахунку по спірній квартирі на два рахунки, відкривши на ім'я ОСОБА_1 новий рахунок, а у користуванні відповідача залишити попередній рахунок, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем не доведено підстав позову в цій частині. Крім цього, як вбачається із матеріалів справи у них відсутні докази звернення з цього питання до відповідача-2. А тому, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими і передчасними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених у ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо сплати судового збору, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, то суд враховує приписи ч. 6 ст. 141 ЦПК, відповідно до якої, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачу за подання позову потрібно було сплатити 1681,60 грн. судового збору. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача-1 на користь держави підлягає стягненню 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_2 :
у користування ОСОБА_1 віділити житлову кімнату площею 19,8 кв. м.;
у користування ОСОБА_2 виділити житлову кімнату 13,0 кв.м.;
залишити в загальному користуванні усіх співвласників квартири АДРЕСА_2 : коридор 22,5 кв.м., кухню 11,3 кв.м., туалет 1,7 кв. м. та ванну 3,0 кв.м.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Держави 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: