Провадження № 2/760/2254/21
Справа № 760/25543/20
12 квітня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» /далі - ТОВ «ФК «Фінанс Інновація»/ (код ЄДРПОУ: 41146462; адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна /далі - приватний нотаріус Тимошенко Л.А./ (адреса: АДРЕСА_3 ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позов та його обґрунтування
23.11.2020 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 10.11.2020, за підписом позивача, в якій вона просить визнати виконавчий напис № 756 від 15.09.2020, який вчинено приватним нотаріусом Тимошенко Л.А. таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги заявник обґрунтовує, зокрема, тим, що оскаржений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, зазначає, що нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача.
Також звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Позивач вважає, що приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до п. 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, у зв'язку з чим, оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.
Процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Жовноватюк В.С.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 03.12.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).
Розпорядженням в.о. керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва № 174 від 05.02.2021 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В.С. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 22.02.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).
Відзив та його обґрунтування
09.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування таких вимог ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», зокрема, зазначається, що відповідно до укладеного договору № 200313-14956-1 від 13.03.2020 (далі - Кредитний договір) між відповідачем (далі - Відповідач/Товариство/Кредитодавець) та ОСОБА_1 , позивач отримала кредит у розмірі 3 000 грн 00 коп, строком на 17 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Позивача на веб-сайті мережі Інтернет https://monetka.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором.
Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме 13.03.2020 надав позивачу кредит у розмірі 3 000 гривень 00 копійок, шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Процентна ставка за користуванням кредитними коштами, вказана в п. 1.2 та п. 3.3. Кредитного договору не змінювалась відповідачем в односторонньому порядку та застосовувалась відповідно до умов Кредитного договору.
Позивач не повернув своєчасно відповідачу суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості.
На підставі ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, в зв'язку з не виконанням Позивачем зобов'язань за Кредитним договором, відповідач подав до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. заяву про вчинення виконавчого напису на стягнення заборгованості по Договору № 200313-14956-1 від 13.03.2020 з Позивача.
Плата за вчинення виконавчого напису становить 1 100 грн 00 коп, про що вказано у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального Тимошенко Л.А. від 15.09.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 756.
Станом на 29.01.2021 заборгованість за Договором № 200313-14956-1 від 13.03.2020 становить 14 240 грн 14 коп, та складається з:
- 2 729 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом;
- 10 411 грн 14 коп - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 1 100 грн 00 коп - заборгованість по витратам за вчинення виконавчого напису нотаріуса (розрахунок заборгованості додається).
Станом на 05.08.2020 нарахування процентів позивачу було зупинено та зафіксовано розмір заборгованості, розмір заборгованості не змінився з дати вчинення виконавчого напису, з урахуванням того, що не відбувалися погашення, що відображено у розрахунку заборгованості.
Таким чином, у Відповідача були всі обґрунтовані та законні підстави на звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису на Кредитному договорі.
Оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, відповідач вважає, що оскаржений виконавчий напис є таким, що підлягає виконанню.
Відповідь на відзив та її обґрунтування
18.02.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем звертається увага, зокрема, на наступне.
Не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» зазначений у написі є безспірним. Заборгованість яка значиться у виконавчому написі не дає можливості зробити висновок щодо правомірності її нарахування. Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню.
Разом з тим, позивач вказує на необхідність витребування від приватного нотаріуса документів, які були надані від ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» для встановлення правомірності винесення виконавчого напису.
Розглянувши клопотання позивача про витребування документів суд дійшов висновку про його відхилення, оскільки матеріали справи є достатніми для прийняття рішення у справі, а витребування додаткових документів може спричинити невиправдане затягування розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як стверджує відповідач та не заперечується відповідачем, між сторонами укладено кредитний договір № 200313-14956-1 був укладений 13.03.2020 в електронному вигляді шляхом реєстрації позивача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та підписання такого договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Одноразовий ідентифікатор 520634 направлявся позивачу шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_3 , 13.03.2020 о 11 год 28 хв 48 сек, який вказувався при реєстрації.
Кредитний договір був підписаний позивачем 13.03.2020 об 11 год 30 хв 15 сек шляхом введення одноразового ідентифікатора НОМЕР_4 в особистому кабінеті на веб-сайті товариства в мережі Інтернет https://monetka.com.ua.
Кредитні кошти були відправлені позивачу на його платіжну картку емітовану АТ «КБ «Приватбанк», що підтверджується чеком № 2204479826 від 13.03.2020.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 17 днів.
Згідно з п. 3.3. Кредитного договору, у разі порушення строків повернення кредиту встановленим п. 1.3. Кредитного договору, позичальник сплачує ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» плату за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою у розмірі 3,5 % від суми несвоєчасного повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад встановлений строк.
У зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань за вказаним кредитним договором відповідачем до приватного нотаріуса Тимошенко Л.А. було подано заяву про вчинення виконавчого напису на стягнення заборгованості з позивача.
15.09.2020 приватним нотаріусом Тимошенко Л.А. вчинено виконавчий напис № 756.
22.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 63093995.
Мотиви суду
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме:
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.
Суд враховує в якості рекомендаційних/консультаційних роз'яснень викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» за змістом якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.09.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.
Відповідач, подавши відзив, доказів надання приватному нотаріусу документів, визначених вказаним Переліком та необхідних для вчинення виконавчого напису, не надав.
Слід зазначити, що сам договір, укладений в електронній формі, тобто без підпису позивача та нотаріально не посвідчений.
Таким чином, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.
Отже, оскільки укладений між «ФК «Фінанс Інновація» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з зазначеним.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 840,80 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмилою Анатоліївною (адреса: АДРЕСА_3 ), зареєстрований в реєстрі за номером 756, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (код ЄДРПОУ: 41146462; адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520) заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (код ЄДРПОУ: 41146462; адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Суддя Л. Л. Зуєвич