СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6246/21
пр. № 1-кп/759/943/21
12 квітня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021100080000361 від 16.02.2021 року стосовно :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комарно Словаччина, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5
встановив:
16.02.2021р., приблизно о 15 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в маршрутному таксі №401, за адресою: м. Київ, проспект Л. Курбаса (парк «Юність») намагався відкрито викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 5398 гривень
Так, ОСОБА_3 16.02.2021,р. приблизно о 15 годині 40 хвилин, знаходячись в маршрутному таксі №401, за адресою: м. Київ, проспект Л. Курбаса (парк «Юність») побачив раніше йому незнайому ОСОБА_6 , яка знаходилась в салоні вказаного маршрутного таксі, майном якої вирішив заволодіти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 16.02.2021, приблизно о 15 годині 45 хвилин, продовжуючи знаходитись в маршрутному таксі №40, наблизився до ОСОБА_6 , після чого продовжуючи свої злочинні наміри, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_3 з правої кишені верхнього одягу ОСОБА_6 дістав мобільний телефон «Xiaomi Mi A3», чим задав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 5398 гривень. В цей час ОСОБА_6 , відчувши що ОСОБА_3 викрав її вищевказаний мобільний телефон, вимагала у останнього повернути її майно. Однак ОСОБА_3 , ігноруючи вимогу потерпілої про повернення її майна, маючи намір відкрито викрасти чуже майно, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення умислу до кінця, спробував вийти з вищевказаного маршрутного таксі, однак був зупинений іншими пасажирами маршрутного таксі, а в подальшому затриманий працівниками поліції разом із викраденим при ньому майном.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.186 КК України, визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, вказавши на дату, мету та спосіб вчинення злочину. Зокрема, обвинувачений показав, що 16.02.2021, приблизно о 15 годині 45 хвилин, він знаходився в маршрутному таксі №40, поряд з ним стояла потерпіла, він побачив у неї в кишені телефон, та витягнув його. Потерпіла це помітила та почала вимагати повернути телефон, а він намагався вийти з маршрутного таксі, але невдовзі його затримали. У вчиненому щиро розкаюється, просив суд суворо не карати.
Потерпіла в судове засідання не прибула, надала суду клопотання про проведення судового розгляду за її відсутності.
Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.186 КК України як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії нетяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, яке полягає у визнанні вини та щирому каятті, особу обвинуваченого, який раніше не судимий офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом не перебуває. Також суд враховує те, що потерпілій відшкодовано збитки шляхом повернення викраденого майна.
Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлені.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкції статті за якими він визнається винуватим у виді позбавлення волі, звільнивши на підставі ст.75КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, ст.377 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - під варти негайно в залі суду.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 час тримання під вартою в період з 19.03.2021р. по 12.04.2021р.
Речові докази:
- мобільний телефон «Xiаomi Mi А3», переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити у останньої.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ч. ч. 6, 7ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1