Справа № 758/5643/20
Категорія 59
19 березня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Ястремська Жанна Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У травні 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) з позовом до Київської міської ради (надалі за текстом - відповідач), третя особа: нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Ястремська Жанна Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина. Спадкодавець склав за свого життя заповіт щодо 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку заповів позивачу. У зв'язку із карантинними обмеженнями, позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 15.05.2020 року, тому нею фактично було пропущено строк прийняття спадщини. Оскільки позивач вважає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, вона звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для її прийняття.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.06.2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідач подав відзив, у якому просив прийняти рішення по суті справі відповідно до чинного законодавства.
Представник Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори подала заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.04.1967 року батьком позивача є ОСОБА_2 (а.с.26).
На підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.09.1990 року позивачу присвоєно прізвище - ОСОБА_1 (а.с.26).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис №18132 (а.с.23).
02 березня 2001 року ОСОБА_2 склав заповіт серії АВР № 333876, за яким померлий заповів позивачу 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).
На підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_4 від 15 лютого 2005 року зазначена квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та позивачу в рівних частках (а.с.28).
15.05.2019 року позивач звернулась до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .
15.05.2019 року державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Ястремською Ж.В. відкрито спадкову справу №212/2020 та відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропущенням шемстимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.24).
Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 565/1145/17 (Постанова від 26.06.2019 року).
Так, Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; та від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.
Із наданих позивачем пояснень, судом встановлено, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) унеможливило своєчасне подання нею заяви про вступ у спадщину.
З метою встановлення зазначених обставин, судом задоволено клопотання позивача та викликано до суду в якості свідка ОСОБА_4 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , останні 30 років та є сусідкою позивача. Крім того, зазначила, що дійсно позивач проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , який був інвалідом першої групи та потребував стороннього догляду. Також, свідок зауважила, що у зв'язку із встановленими карантинними обмеженнями позивач не змогла вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є двомісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням.
Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Ястремська Жанна Володимирівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити;
Встановити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Повне найменування:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 );
відповідач - Київська міська рада (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36);
третя особа - нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Ястремська Жанна Володимирівна (адреса: 04108, м. Київ, просп. Правди, буд. 33);
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Гребенюк