Справа № 758/10887/16-ц
Категорія 21
02 березня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним договору довічного утримання та визнання недійсним заповіту, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, -
В вересні 2016 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, уточнивши свої вимоги, просить: 1) визнати недійсним договір довічного утримання від 19.05.2016 р., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. за реєстром № 1267; 2) визнати недійсним заповіт від 13.02.2009 р., складений ОСОБА_8 та посвідчений державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори Бірюк О.А. за реєстром № 1-316; 3) визнати недійсним заповіт від 26.05.2014 р., складений ОСОБА_8 та посвідчений державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Любарською Н.В. за реєстром № 2-767.
Провадження у справі було відкрито ухвалою від 05.10.2016 р. (суддя Супрун Г.Б.).
В травне 2017 р. відповідач-2 ОСОБА_3 звернулась із зустрічним позовом, в якому просить усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від права на спадкування за законом після смерті їх рідної сестри ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні 29.05.2017 р. протокольною ухвалою вищевказаний зустрічний позов був прийнятий до провадження та об'єднаний до одного провадження із первісним позовом.
В червні 2017 р. представником третьої особи ГУ ТУЮ у м.Києві були подані письмові пояснення, в яких третя особа просить прийняти рішення відповідно до закону, посилаючись на те, що дії державних нотаріусів були вчинені згідно чинного законодавства.
На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 02.08.2018 р. матеріали вищевказаної цивільної справи передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.
Представником відповідачів за первісним позовом подано відзив на позов, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.
Представником позивача була подана відповідь на відзив, в якій сторона позивача просила задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову, мотивуючи тим, що вимоги позивача за первісним позовом є грунтовними.
В підготовчому засіданні 12.02.2020 р. підготовче провадження було закрито з призначенням розгляду справи у судовому засіданні.
Позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності стороною позивача не надано.
До початку судового засідання представник відповідачів за зустрічним позовом, яка діє і як представник позивача за зустрічним позовом та представник третьої особи-4 за зустрічним позовом - ОСОБА_4 , подала заяву, в якій просила залишити вищевказаний первісний позов без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача, подавши одночасно заяву про залишення зустрічного позову без розгляду, в якій зазначено про вирішення даного питання без участі сторони відповідача.
Представник третьої особи ГУ ТУЮ у м.Києві, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, в письмових поясненнях міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Треті особи за зустрічним позовом - ОСОБА_6 (третя особа-2) та ОСОБА_7 (третя особа-3), в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Водночас положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статі 223 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та представник позивача в судові засідання 02.07.2020 р., 01.02.2021 р. та 02.03.2021 р. не з'являлись, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляду справи без їх участі не подали.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.3 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
Вирішуючи питання щодо зустрічного позову, суд виходить з такого.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи по суті не розпочинався.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяви про залишення позову без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення по суті справи. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом саме позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
З огляду на те, що позивач за зустрічним позовом в особі свого представника до початку розгляду справи по суті, скориставшись своїм диспозитивним правом, подав заяву про залишення позову без розгляду, чим реалізував своє право, передбачене пунктом 5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити вищевказану зустрічну позовну заяву без розгляду. А відтак, заява представника позивача за зустрічним позовом про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 43, 257 ч.1, 258-260, 353, 354 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним договору довічного утримання та визнання недійсним заповіту - залишити без розгляду.
Зустрічний позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому копія повного тексту ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяН. М. Ларіонова