Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4799/21
10.04.2021 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 яке обґрунтовує тим, що в провадженні Подільського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 12021100070000652, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.04.2021 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому місці у невстановлений час ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановлена особа вступили між собою у злочинну змову на вчинення шахрайства, при цьому розподіливши злочинні ролі.
Згідно розподілених ролей невстановлена особа телефонувала на номери мобільних телефонів осіб, які проживають на території міста Києва та повідомляла неправдиву інформацію про те, що їх рідні перебувають в біді у зв'язку з чим необхідно передати грошові кошти для допомоги останнім. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в свою чергу згідно розподілених ролей відповідали за отримання грошових коштів від потерпілих, а саме прибували до місця проживання потерпілих, обіцяли, що існуючі проблеми їх рідних будуть вирішені, та забирали зібрані грошові кошти, а також повідомляли, що вказаних коштів буде недостатньо і необхідно зібрати додаткові гроші, після чого прибували повторно до потерпілих та забирали інші зібрані кошти, а також іншим шляхом організовували отримання грошових коштів від потерпілих.
Так, 06.04.2021 у невстановлений час невстановлена особа, діючи з корисливих мотивів, відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , зателефонувала потерпілій ОСОБА_8 , та представившись старшим слідчим МВС ОСОБА_9 , повідомила неправдиву інформацію про те, що її внучка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стала учасником дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої постраждала вагітна жінка та їй терміново необхідні грошові кошти в сумі 100000 доларів США для вирішення питання щодо відшкодування заподіяної шкоди та укладення мирової угоди і врятування внучки від ув'язнення, а також для лікування внучки, яка теж потерпіла від аварії. ОСОБА_8 повідомила, що в неї немає такої суми грошових коштів, на що невстановлена особа сказала, щоб вона зібрала всі кошти, які в неї є, і що це необхідно зробити максимально швидко.
Потерпіла ОСОБА_8 , будучи введена в оману невстановленою особою, яка представилась як старший слідчий МВС ОСОБА_9 , погодилась передати грошові кошти. В цей же час, особа, яка представилась як старший слідчий МВС ОСОБА_9 в телефонній розмові повідомила, щоб вона зібрала усі грошові кошти і передала чоловіку, який невдовзі за ними приїде. При цьому невстановлена особа повідомили, щоб ОСОБА_8 весь час перебувала з ним на зв'язку та не закінчувала розмову з ним.
Через деякий час, а саме в цей же день, близько 14 години 00 хвилин з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, ОСОБА_7 , діючи відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_5 та невстановленою особою, прибув за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 та повідомив, що повинен забрати гроші для вирішення питання щодо її внучки.
Таким чином ОСОБА_7 свідомо скориставшись довірою ОСОБА_8 та викликавши у неї впевненість про обов'язковість передачі йому грошових коштів, отримав у громадянки ОСОБА_8 кошти в сумі 4000 долларів США, у еквіваленті згідно НБУ, станом на 06.04.2021 становить 110 800 грн. та 50 000 грн. готівкою, після чого направився до ліфту. В цей час невстановлена особа продовжувала розмовляти з потерпілою ОСОБА_8 та сказала, що вказаних коштів буде недостатньо для допомоги її внучці та зазначив, що його помічник зараз повернеться для того, щоб отримати решту коштів.
Приблизно о 14 годині 20 хвилин в цей же день ОСОБА_7 , повторно повернувся за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 та отримав від потерпілої ОСОБА_8 грошові кошти в суму 77000 грн. Після цього, вийшовши із вищевказаного будинку, ОСОБА_7 передав грошові кошти ОСОБА_5 , який в той час згідно розподілених ролей знаходився біля будинку.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу близько 17 год. 00 хв., невстановлена слідством особа по мобільному зв'язку повідомила потерпілій ОСОБА_8 , що переданих грошових коштів все ще недостатньо та необхідно винести на вулицю грошові кошти, які потерпіла, ще знайшла, а також речі внучки, яка перебуває в лікарні, та передати їх водієві, який буде чекати біля будинку Близько о 17 год. 14 хв. потерпіла ОСОБА_8 спустилась на вулицю, де передала грошові кошти в сумі 6500 долларів США, у еквіваленті згідно НБУ, станом на 06.04.2021 становить 180 050 грн., 1700 Євро у еквіваленті згідно НБУ, станом на 06.04.2021 становить 56 167 грн., та 13 000 грн., водієві служби таксі ОСОБА_11 , який у подальшому вказані грошові кошти передав ОСОБА_5 .
Таким чиним своїми злочинними діями невстановлена слідством особа, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 завдали потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 487 017 грн.
Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
1) Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального
правопорушення від 06.04.2021;
2) Протокол огляду місця події від 07.04.2021;
3) Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 07.04.2021;
4) Протокол обшуку від 08.04.2021;
5) Протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 08.04.2021;
6) Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 08.04.2021;
7) Протокол огляду місця події від 09.04.2021;
8) Протокол впізнання особи за фотознімками із свідком ОСОБА_11
від 09.04.2021;
9) Протокол впізнання особи за фотознімками із потерпілою
ОСОБА_8 від 09.04.2021;
10) Протокол огляду відеозапису від 09.04.2021;
11) Протокол огляду мобільного телефону від 09.04.2021;
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком від трьох до семи років.
Відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення;
- може впливати на потерпілу з метою зміни нею показань в частині
фактичних обставин;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме
вживати заходи, спрямовані на недопущення виявленні інших епізодів
злочинних дій.
У судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник заперечував щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою та просив обрати міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Підозрюуваний ОСОБА_5 просив обрати міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно ґрунтується, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання виходячи з наступного.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен бути об'єктивно спроможний забезпечити виконання підозрюваним обов'язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_5 суд не вбачає.
Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Обираючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що підтверджується наданими доказами, тяжкість покарання, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України, не працюючий, не одружений, дітей на утриманні не має, не має міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луганськ, громадянина України, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали суду (назва суду) від (дата ухвали) по справі № , кримінальне провадження № , прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка вносить заставу, згідно квитанції від (дата на № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київського слідчого ізолятора».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали становить шістдесят діб, тобто до 08 червня 2021 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити до ДУ «Київського слідчого ізолятора» для подальшого утримання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1