12.04.2021 Справа № 756/7407/20
Провадження № 2/756/1628/21
Справа № 756/7407/20
12 квітня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі Бондар К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про визнання дій неправомірними, скасування наказу та поновлення запису про право власності,-
АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про визнання дій неправомірними, скасування наказу та поновлення запису про право власності.
АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірним і скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1940/5 від 11.06.2020 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», поновити записи про право власності від 30.01.2020 №35304290, який було внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2020 № 50938402.
Позов обґрунтовано тим, що при розгляді скарги та прийнятті рішення було порушено вимоги законодавства, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», оскільки АТ «Альфа-Банк» був неналежним чином повідомлений про дату та час розгляду скарги, та був позбавлений можливості дати свої пояснення і заперечення.
Позивач вказує, що рішення державного реєстратора та підстави, на яких воно ґрунтувалось, повністю відповідають вимогам законодавства, і тому не підлягають скасуванню.
Позивач стверджує, що Відповідач не мав права розглядати скаргу ОСОБА_1 , адже рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем лише у суді.
Відповідач скористався своїм правом на подання заперечень та подав до суду відзив, згідно якого позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Вказує на дотримання процедури повідомлення та розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №50938402 від 03.02.2020.
Зазначив, що оскаржуване рішення про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. підлягає скасуванню як таке, що суперечить законодавству у сфері державної реєстрації прав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
Позиція відповідача обґрунтована тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. під час реєстрації заяви на реєстрацію речових прав на нерухоме майно та прийняття оскаржуваного рішення не було перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмови в державній реєстрації прав, оскільки подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. не було встановлено факт надсилання іпотекодавцю саме письмової вимоги від АТ « Альфа Банк», оскільки до переліку документів не додано опис вкладення до поштового відправлення.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №800000093, відповідно до умов якого Банк надав кредит у розмірі 37000,00доларів США на строк до 16 березня 2022 року зі сплатою 11,0% річних за користування кредитом. Кредит надано для часткової оплати вартості квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання Позичальником зобов'язання між ЗАТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 16.03.2007 було укладено договір іпотеки №800000093-И, посвідчений приватним нотаріусом нотаріального округу Антиповою І.В. за реєстровим номером 858 (далі - договір іпотеки).
Згідно договору іпотеки предметом іпотеки є однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 35,7 кв. м., жилою площею 18,00 кв. м.
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 договірних зобов'язань 23.08.2019 року та 08.11.2019 року АТ «Альфа-Банк» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Як передбачено ч. 1 та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладання договору іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним забов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Також, у п. 6.1 договору іпотеки зазначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем основного забов'язання повністю або частково, у т.ч., якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, у т.ч. у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання.
Як передбачено п. 6.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекожержателем на підставі рішення виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотеко держателя (позасудове врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься у п. 6.3 цього договору).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент укладання договору іпотеки) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
З наведених підстав АТ «Альфа-Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича із заявою щодо реєстрації права власності на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав, 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50938402, на підставі якого внесено запис про право власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру.
18.02.2020 на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №35304290 від 30.01.2020.
Міністерством юстиції України в межах компетенції розглянуто скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного реєстратора та повідомлено, що дії державного реєстратора, направлені на державну реєстрацію речових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено з порушенням вимоги статей 10, 18, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 61 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Наказом Міністерства юстиції України № 1940/5 від 11.06.2020 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скаргу ОСОБА_1 було задоволено та скасування рішення державного реєстратора від 03.02.2020 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №50938402.
За змістом частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно п. 3 та 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстратор відмовляє в державній реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до пункту 61 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30 денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержагеля у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо Іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Беручи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.04.2019 у справі №638/20000/16-ц, іпотекодержатель зобов'язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки разом із заявою про державну реєстрацію.
За матеріалами справи вбачається, що до Заяви за результатом розгляду, якої було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності додано:
- довіреність на представництво інтересів АТ «Альфа-Банк»;
- іпотечний договір від 16.03.2007, укладений між акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 ;
- лист- повідомлення АТ « Альфа Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки ;
- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.09.2019 із відміткою про вручення;
- лист- повідомлення АТ « Альфа Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки ;
- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.11.2019 із відміткою про вручення.
Отже, до заяви не додавалось опису вкладень рекомендованого листа. Надані до суду матеріали підтверджують факт отримання ОСОБА_1 лише невідомого повідомлення від АТ «Альфа-Банк». З огляду на зазначене, рекомендоване повідомлення не може вважатися належним документом, що підтверджує факт надсилання АТ «Альфа-Банк» саме вимоги про усунення порушення зобов'язань за договором іпотеки, що свідчить про відсутність документів, необхідних для проведення оскаржуваної реєстрації.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк» проведена всупереч нормам чинного законодавства.
Отже, наказ Міністерства юстиції України від 11.06.2020 р. №1940/5, що скасовує рішення суб'єкта реєстрації про реєстрацію прав на нерухоме майно, відповідає вимогам законності у частині правомірності підстави скасування незаконного рішення державного реєстратора.
Щодо питання дотримання процедури розгляду скарги АТ «Альфа-Банк» в аспекті запрошення позивача на участь у засіданнях Колегії, та надання копій скарги та доданих до неї документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (далі - Порядок №1128), розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.
Відповідно до вимог п.п. 10, 11 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
З наведеного вбачається, що повідомлення, у тому числі суб'єкта державної реєстрації, про час і місце засідання Колегії, в обов'язковому порядку здійснюється шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту, в той час як використання з цією метою інших способів (телефонограма, засоби електронної пошти) є факультативним.
Тобто, у даному випадку, розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту про час і місце засідання Колегії є достатнім для підтвердження факту належного повідомлення осіб, визначених п. 10 Порядку №1128, про обставини розгляду відповідної скарги.
Згідно з п. 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Наведеними положеннями п. 11 Порядку № 1128 передбачено саме надання копії скарги та доданих до неї документів особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, а не обов'язок суб'єкта розгляду скарги направити вказані документи таким особам, як про це зазначив позивач у позові.
Водночас, надання відповідачем таких документів зацікавленим особам можливе за умови наявності відповідного звернення вказаних осіб до суб'єкта розгляду скарги. Зважаючи на те, що всі зацікавлені особи були належним чином повідомлені щодо розгляду скарги ОСОБА_1 шляхом розміщення відповідної копії повідомлення на веб-сайті Мін'юсту, вони об'єктивно (у тому числі й Ппозивач) мали можливість отримати копії скарг та доданих до них документів напередодні розгляду скарги по суті.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про дотримання відповідачем порядку розгляду скарги в аспекті окреслених вище питань, які ставились під сумнів Позивачем у поданій позовній заяві.
Відповідно до приписів статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Кожна особа має право звернутись за захистом своїх прав, у випадку порушення їх відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю державного реєстратора.
Можливість звернутися до суду за захистом порушеного права на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, не позбавляє права оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора до Міністерства юстиції України.
Відтак, судом встановлено, що наказ Міністерства юстиції України від 11.06.2020 р. №1940/5 «Про задоволення скарги», яким було задоволено скаргу ОСОБА_1 є правомірним та таким, що прийнятий на законних підставах, із дотриманням встановленої процедури прийняття.
Оскільки, в позовних вимогах відмовлено, а тому у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати віднести за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,
В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про визнання дій неправомірними, скасування наказу та поновлення запису про право власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.М. Луценко