"12" квітня 2021 р.
м. Київ
справа № 755/4692/21
провадження № 4-с/755/98/21
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву представника заявника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, яка подана в межах цивільної справи по скарзі ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктор Степанович, ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними, скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів,
05.04.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника скаржника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правову допомогу по цивільній праві № 755/4692/21 по скарзі ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктор Степанович, ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними, скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.
Відповідно заявлених вимог представник скаржника просить стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві на користь ОСОБА_2 шляхом списання коштів з відповідного рахунку на сплату витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. (а.с. 49-54).
В судове засідання представник заявника ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду клопотання про розгляд заяви за її відсутності.
Державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. та заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомлено.
Згідно частини 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктор Степанович, ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними, скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів - задоволено; визнано дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.02.2021 року у виконавчому провадженні ВП № 56999324 неправомірними; визнано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 15.02.2021 року у виконавчому провадженні ВП № 56999324 неправомірним; зобов'язано головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича усунути порушені права боржника ОСОБА_2 . (а.с. 39-45).
Відповідно до положення статті 452 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Розподіл витрат на правничу допомогу не проводився, ухвалою суду від 17.03.2021 року по розгляду даного питання було призначено судове засідання на 29.03.2021 року у зв'язку з тим, що до початку розгляду справи представником скаржника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було подано письмову заяву про намір подати протягом п'яти днів з моменту ухвалення рішення суду докази сплати витрат на правничу допомогу пов'язану із розглядом скарги.
Відповідно положень ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Із матеріалів справи убачається, що інтереси скаржника ОСОБА_2 під час розгляду справи представляла адвокат Чучковська А.В., згідно ордера серії КС № 819812 (а.с. 26), якою від імені заявника подавалася скарга на бездіяльність державного виконавця від 12.03.2021 року. Судове засідання по розгляду скарги 29.03.2021 року проводилось за відсутності учасників справи.
01.03.2021 року між ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням «Чучковських» укладено Договір № 17 про надання професійної правничої допомоги. (а.с. 25)
Відповідно до п. 5.1 Договору, детальний перелік послуг, а також розмір (без ПДВ) та порядок оплати Замовником Виконавцю гонорару та фактичних витрат пов'язаних із виконанням даного Договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до даного Договору.
01.03.2021 року між ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням «Чучковських» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 17 від 01.03.2021 року. (а.с. 55)
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 01.03.2021 року, вартість послуг з надання правової допомоги згідно Договору № 17 від 01.03.2021 року щодо надання професійної правничої допомоги та представництва інтересів клієнта у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. щодо складання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 15.02.2021 року, яка буде розглядатись у Дніпровському районному суді м. Києва становить десять тисяч гривень, з розрахунку 2 500,00 грн. за одну годину роботи адвоката.
Крім того, до матеріалів справи долучено Акт-рахунок № 1 від 30.03.2021 року, підписаний сторонами Договору № 17 від 01.03.2021 року, з описом робіт (послуг), виконаних для надання правової допомоги з кількістю витраченого адвокатом часу на загальну суму 10 000 грн., а саме: консультація адвоката - 30 хв. - 1 250,00 грн.; складання скарги клієнта на дії державного виконавця - 3 год. - 7 500,00 грн.; складання заяви про стягнення судових витрат по справі № 755/4692/21 - 30 хв. - 1 250,00 грн. (а.с. 56)
Згідно квитанції № 11094 від 30.03.2021 року, ОСОБА_2 на користь АО «Чучковських» сплачено грошові кошти у розмірі 10 000 грн. (а.с. 71).
Як убачається зі змісту вищевказаної квитанції, призначенням платежу є «Про надання правової допомоги за Договором № 17 про надання правничої допомоги від 01.03.2021 року у справі № 755/4692/21».
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215-15.
Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .
Розподіляючи понесені скаржником ОСОБА_2 втрати на професійну правничу допомогу суд дійшов висновку про те, що надані: Договір № 17 про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2021 року, укладений між ОСОБА_2 та АО «Чучковських», Додаткова угода № 1 від 30.03.2021 року до Договору № 17 про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2021, Акт-рахунок № 1 від 30.03.2021 року з описом робіт (послуг), виконаних для надання правової допомоги з кількістю витраченого адвокатом часу на загальну суму 10 000 грн., а також квитанція № 11094 від 30.03.2021 року на суму 10 000 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені заявником витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
З огляду на складність і обсяг справи та виконаної адвокатом роботи (надання консультації та складення скарги), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 5 000 грн.
Враховуючи вищевикладене заява представника скаржника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 246, 270, 452 Цивільного процесуального кодексу України,-
Заяву представника заявника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, яка подана в межах цивільної справи по скарзі ОСОБА_2 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктор Степанович, ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними, скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Додаткова ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 12 квітня 2021 року.
Суддя: В.І. Галаган