Справа № 755/1626/18
Провадження №8/755/1/21
"05" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Яценко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 р. у справі 755/1626/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить суд: скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 р. у справі № 755/1626/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заява обґрунтовується тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 р. йому було відмовлено у позові до Фонду соціального страхування України про визнання незаконним його звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення з відповідача суми заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу. Під час розгляду справи позивач вказував на недостовірність наданого відповідачем примірника наказу № 603 та додатку до нього, у зв'язку з чим ним було заявлено клопотання про призначення технічної експертизи документа, у призначенні якої судом було відмовлено. Після розгляду справи судами всіх інстанцій позивач звернувся до судового експерта з проведення технічних експертиз документів та відповідно до висновку експертного дослідження № 1 від 04.12.2020 р. на копії документа без номеру та без дати виявлено ознаки, що підтверджують друк змісту документа в декілька прийомів додруковування, монтаж, а саме тексту під таблицею, який починається словами «Примітка: попередження … та закінчується словами: «… під особистий підпис». Позивач вважає, що документ покладений судом в обґрунтування рішення, містить ознаки підроблення. Обставини того, що головний доказ відповідача у справі є підробленим не були встановлені судом та не були і не могли бути достовірно відомі позивачу на час розгляду справи.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2021 року матеріали вказаної заяви були передані у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Марфіної Н.В.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Марфіної Н.В. від 05.01.2021 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників судового розгляду на 02.03.2021 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.03.2021 року задоволено заявлений головуючою у справі суддею Марфіною Н.В. самовідвід, відведено суддю Дніпровського районного суду м. Києва Марфіну Наталю В'ячеславівну від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 року у справі 755/1626/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2021 року матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 року у справі 755/1626/18 передано судді Катющенко В.П.
Ухвалою судді Катющенко В.П. від 05 березня 2021 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 р. у справі 755/1626/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.04.2020 р., в судове засідання постановлено викликати учасників справи.
У своєму відзиві на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, що надійшов до суду 03.02.2021 р., представник відповідача Михайленко Т. просить суд: відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 р. у справі № 755/1626/18 за нововиявленими обставинами та залишити рішення суду в силі. Вважає, що вказані у заяві обставини у розумінні ст. 423 ЦПК України не є нововиявленими, оскільки такі твердження (аргументи) заявника доводились ним самим та його представниками до відома місцевого суду на час розгляду справи у суді першої інстанції, та до апеляційного та касаційного судів під час апеляційного та касаційного оскарження позивачем та його представниками рішення суду першої інстанції. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. При цьому, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06.07.2018 р. про відмову у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Філонова Р.І. про призначення по справі технічної експертизи стороною позивача до апеляційного суду не оскаржено. Клопотання про призначення по справі технічної експертизи документа у своїй апеляційній скарзі на рішення суду представник позивача не заявляв. Протягом часу з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення від 06.07.2018 р. про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи документа до винесення судом 14.03.2019 р. рішення по суті справи позивач не забезпечив проведення за власною ініціативою експертного дослідження будь-яких документів. Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо нездійснення Фондом попередження позивача за два місяці до наступного вивільнення, апеляційний суд у постанові від 06.06.2019 р. зазначив, що на виконання наказу № 603 від 26.10.2017 р. 26 та 27 жовтня 2017 року працівників виконавчої дирекції Фонду під особистий підпис попереджено про зміни в організації виробництва і праці з 01.01.2018 р. та про можливе звільнення. Зазначену обставину позивач не заперечує у позовній заяві, вказуючи про те, що попередження мало бути оформлене персонально працівнику, посада якого скорочується. Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вказала, що судом першої інстанції правильно встановлено з додатку до наказу № 603 - аркушів ознайомлення працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з наказом «Про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці та скорочення чисельності працівників», що в п. 15.2 - відділ обліку матеріально-технічної бази Фонду, 9 з 10 працівників, серед яких і ОСОБА_1 , ознайомлені 27 жовтня 2017 року під особистий підпис про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних мов праці та скорочення чисельності працівників. Аналогічні доводи позивача у касаційній скарзі були відхилені Касаційним цивільним судом. Обставини щодо дотримання Фондом процедури звільнення працівника відносяться законом до виключної компетенції суду. При цьому, установлення факту і способу внесення змін до відомостей, які є додатком до наказу виконавчої дирекції Фонду від 26.10.2017 р. «Про зміни в організації виробництва і праці», про що складено наданий заявником висновок експертного дослідження № 1 від 04.12.2020 р., з яким Фонд категорично не погоджується, до предмета доказування у справі за позовом ОСОБА_1 не входять. Вважає, що предметом дослідження судового експерта ОСОБА_4 стала невідома фотокопія аркушу білого паперу без номеру та дати невідомого походження; які саме питання поставлені на вирішення експерта не відомо; відповісти категорично на поставлені невідомі питання експерт не зміг. Таким чином, Фонд вважає, що доводи ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду за змістом фактично повторюють аргументи (доводи), викладені ним та його представниками у позовній заяві, поясненнях, апеляційній та касаційній скаргах, зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та обставин судової справи, що фактично має на меті досягти нового слухання справи та нового її вирішення. Доводи ОСОБА_1 не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення Дніпровського районного суду м. Києва постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі.
10 лютого 2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у яких просить відмовити у задоволенні заяви та залишити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 року у справі № 755/1626/18 в силі. Зазначає, що аргументи та обставини, покладені в основу заяви ОСОБА_1 , були відображені в усіх процесуальних документах заявника та його представників, та були перевірені місцевим, апеляційним та касаційними судами, досліджувались докази, суди надали їм належну оцінку та дійшли обґрунтованих висновків про дотримання роботодавцем трудових прав заявника. Крім того, висновки експерта ОСОБА_4 не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 423 ЦПК України. Позивачем не було оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи, а також протягом всього часу розгляду справи у судах, першої, апеляційної та касаційної інстанції позивач не забезпечив проведення за власною ініціативою експертного дослідження будь-яких документів. Обставини щодо дотримання Фондом вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про персональне попередження працівників виконавчої дирекції Фонду, в тому числі заявника, про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці встановлені постановами Верховного Суду. При цьому, встановлення вказаних обставин віднесено законом до виключної компетенції суду. Предметом дослідження судового експерта ОСОБА_4 стала невідома фотокопія аркушу білого паперу без номеру, дати, невідомого походження.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підтримав подану заяву та просив її задовольнити, з підстав викладених у ній. Зазначив, що в апеляційній та касаційній інстанції стороною не заявлялося клопотання про призначення експертизи документи, оскільки позивач вважав, що наявних у справі доказів достатньо для задоволення позову. На експертне дослідження, що проведене за ініціативи позивача, він надавав копію наказу і копію додатку з підписами.
Представник відповідача Фонду соціального страхування України - Феклістов О.В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, при цьому послався на доводи, що були викладені у відзиві.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши думки представника заявника та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи № 755/1626/18, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та додані до неї матеріали, прийшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільні справа № 755/1626/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що наказом директора Фонду соціального страхування Баженкова Є. №1052 від 22 грудня 2017 року його звільнено з роботи з посади головного спеціаліста відділу обліку матеріально-технічної бази Фонду соціального страхування України 29 грудня 2017 року, у зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників. Однак він не був попереджений про звільнення належним чином, письмових повідомлень про зміни в організації виробництва і праці не отримував. 12 вересня 2017 року Правлінням Фонду соціального страхування України було прийнято постанову № 47 «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України», на виконання якої був виданий наказ № 603 «Про зміни в організації виробництва і праці». Представником управління по роботі з персоналом відповідача ОСОБА_6 одночасно всіх працівників Виконавчої дирекції Фонду в усній формі було ознайомлено зі змістом вказаного наказу. Він персонально не отримував письмове попередження про виключення із штатного розпису посади, яку він займає, та про його звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про призначення по справі технічної експертизи документа, який названо додатком до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 26.10.2017 №603.
14 березня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва було ухвалено рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
На погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення суду, яку постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року було залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2019 року залишено без змін.
Зокрема, колегія суддів Київського апеляційного суду дійшла висновку про те, що посилання позивача та його представника на необґрунтоване відхилення клопотання про призначення технічної експертизи документа - відомостей, які названо додатком до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 26.10.2017 року №603, є безпідставними, оскільки запропоновані на вирішення експертизи питання не можуть встановлювати доказових даних щодо обставин, які мають значення для вирішення цієї справи, тоді як матеріали справи містять належним чином посвідчену копію наказу №603 від 26 жовтня 2017 року «Про зміни в організації виробництва і праці», який видано та підписано директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Баженковим Є.В., а також відповідний додаток, що містить відомості про попередження про можливе майбутнє звільнення із особистим підписом позивача ОСОБА_1 та зазначенням дати 27.10.2017 року.
Постановою Верховного суду від 24 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобилецький В.В., залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року залишено без змін.
У своїх постановах суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку про те, що доводи апеляційної та касаційної скарг позивача у своїй більшості є аналогічними його доводам, викладеним у письмових поясненнях, запереченнях на відзив, наданих суду першої інстанції, вони були предметом дослідження суду першої інстанції та їм надана належна правова оцінка, вони не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.
За приписами ч. 1 ст.423 Цивільного процесуального кодексу України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як визначено ч.2 ст.423 Цивільного процесуального кодексу України, є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявленими обставинами по справі, на які посилається позивач, є висновок експертного дослідження від 04 грудня 2020 року, що складений судовим експертом ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 від 23 жовтня 2020 року про проведення технічної експертизи документу.
Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» визначено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до п. 4 вказаної постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пунктом 7 вищевказаної постанови передбачено, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Згідно з частиною третьою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оцінюючи доводи заявника, суд вважає, що ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме: документ покладений судом в обґрунтування рішення, містить ознаки підроблення, обставини того, що головний доказ відповідача у справі є підробленим не були встановлені судом та не були і не могли бути достовірно відомі позивачу на час розгляду справи, не можна вважати нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки не підтверджуються фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Щодо висновку експертного дослідження від 04 грудня 2020 року, що складений судовим експертом ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 від 23 жовтня 2020 року про проведення технічної експертизи документу, то він не може прийматися судом у якості належного, достовірного та допустимого доказу, оскільки таке експертне дослідження було проведено по копії документу.
Усі обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та їм надана належна правова оцінка.
Як убачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків у змагальності процесу, у тому числі і неподання до суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.
Такого правового висновку дійшов Верховний суд у постанові від 04 травня 2020 року по справі № 711/8648/16.
Також, із практики ЄСПЛ встановлено таке:
«42. Суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
43. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х)».
Отже, враховуючи предмет та підстави позову, встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, норми матеріального права, які ці правовідносини регулюють і були застосовані судом при вирішенні цього спору, і, зважаючи на те, що докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини заявником не надані, а нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд доходить висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 423, 424, 429 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2019 р. у справі 755/1626/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст ухвали суду складений 09 квітня 2021 року.
Суддя: