Справа №:755/14433/20
Провадження №: 1-кп/755/397/21
"06" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
перекладача Мохамед Сулейман Фейруз
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Між тим, до закінчення вказаного строку закінчити судовий розгляд неможливо з об'єктивних причин, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення учасників судового розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачуються, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою та просили змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, та за який законом передбачене покарання до десяти років позбавлення волі, останній, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може перешкодити кримінальному провадженню, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, продовжити злочинну діяльність, зважаючи на те, що на території України ОСОБА_3 не має постійного місця проживання та реєстрації, не працює, відсутні міцні соціальні зв'язки, що вказує на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв'язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого слід продовжити ще на 60 днів.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав визначати розмір застави обвинуваченому, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинило загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 04 червня 2021 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: