ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2389/21
провадження № 2/753/4623/21
"30" березня 2021 р.Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Шаповалової К.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Москаленко А.П.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
02 лютого 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_1 вказала, що від шлюбу з відповідачем вони мають двох неповнолітніх дітей. Відповідач ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги не надає а тому позивач вирішила звернутися до суду з заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2021 року цивільну справу № 753/2389/21 передано судді Шаповаловій К.В.
Ухвалою суду від 9 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 3 березня 2021 року.
3 березня 2021 року розгляд справи було відкладено на 30 березня 2021 року, у зв'язку з неявкою відповідача у справі.
25 березня 2021 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що визнає позовні вимоги частково, просить призначити до стягнення аліменти на утримання двох його дітей у розмірі 1/3 від усіх виді доходу.
30 березня 2021 року позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та стягнути з відповідача на її користь на утримання двох дітей по ј частині заробітку відповідача на кожну дитину.
У судове засідання 30 березня 2021 року відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується, зокрема, його відзивом, відповідно до якого вбачається, що відповідач ознайомлений із позовною заявою та знає про призначене судове засідання у Дарницькому районному суді міста Києва. Причини неявки суду відповідач не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність суду не подавав.
Відповідно до частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на те, що відповідачем у справі надіслано суду відзив на позовну заяву та не повідомлено про поважність причин неявки до суду 30 березня 2021 року, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню враховуючи таке.
Судом встановлено, що 11 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке видане Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1769 (а.с. 7).
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року у справі № 753/433/19 шлюб, зареєстрований 11 серпня 2012 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1769 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано.
Факт проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання дітей, які зареєстровані разом з позивачкою та не заперечувалось відповідачем (а.с.10-11).
Відповідно із статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18).
Відповідно до частин першої, другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивачка, звертаючись до суду із позовною заявою, просила стягнути з відповідача на утримання сина ОСОБА_4 -1/4 частину заробітку і на утримання доньки ОСОБА_5 ј частину заробітку, що не відповідає приписам норм СК України, який передбачає визначення єдиної частки аліментів, що підлягають стягненню на двох і більше дітей.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.
Приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи вік дітей, працездатний вік відповідача, відсутність у відповідача аліментних зобов'язань стосовно інших осіб, враховуючи зауваження відповідача, щодо визначення єдиної частки від заробітку для утримання дітей, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем у позасудовому порядку не досягнуто домовленостей щодо утримання дітей, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивачки та необхідність визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, на утримання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частина від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягненню найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (частина перша стаття 192 Сімейного кодексу України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно зі статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому аліменти слід призначити з 29 січня 2021 року, тобто з дня пред'явлення позивачем вказаного позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 гривень.
На підставі викладеного та керуючись статтями 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, статтями 76 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України суд,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі заяви з 29 січня 2021року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати дитини не звернулась до суду з позовом про визначення розміру аліментів на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 7 квітня 2021 року.
Суддя: Шаповалова К.В.