ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21973/20
провадження № 2/753/21/21
"23" березня 2021 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі
секретаря судових засідань Москаленко А.П.,
представника позивача Федіної Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва (вул. О. Кошиця, 5а) у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
22 грудня 2020 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства " Акціонерна компанія" Київводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовної заяви позивач ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що відповідач отримує послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 , але у період з 1 липня 2014 року по 31 жовтня 2020 року він неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати даних послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12 603, 49 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми, що складає 1 013, 13 грн. та збитки від інфляції - 3 644, 49 грн., загалом 17 277, 39 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2020 року цивільну справу № 753/21973/20 передано судді Шаповаловій К.В.
Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вищевказаної ухвали, позивачем було подано заяву від 25 січня 2021 року вх.4775 про усунення недоліків
Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання 22 лютого 2021 року на 11:30 год.
У судове засідання 22 лютого 2021 року сторони не з'явились. Представником позивача до канцелярії суду було подано заяву (вх. №11902 від 22.02.2021), у якій вона просила відкласти розгляд справи з метою підготовки додаткових пояснень. Повістка, ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, адресована відповідачу повернулася до суду з відміткою: «адресат відсутній».
Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року розгляд справи відкладено на 11 березня 2021 року.
У судове засідання 11 березня 2021 року з'явився представник позивача, відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Представником позивача у судовому засіданні було подана клопотання про витребування інформації, стосовно того, кому на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . Судом було оголошено перерву у розгляді справи на 23 березня 2021 року.
23 березня 2021 року у судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про можливість розгляду справи у його відсутність чи про відкладення розгляду справи суду не подавав, до суду повернувся конверт із судовою повісткою без зазначення причини невручення повістки адресату.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач неодноразово викликався у судові засідання за адресою місця реєстрації та за адресою, вказаною позивачем у позові, відзиву на позов не подав, заяв про поважність причини неявки до суду не подавав, суд вирішив проводити розгляд справи у відсутність відповідача.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 5 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал, в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал» - позивача, як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).
Як вказує позивач, повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Позивач вказав, що оскільки від ОСОБА_1 не надійшло будь-яких повідомлень про відмову від надання зазначених послуг, він вважається таким, що отримує послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 .
Положення статей 66-68 ЖК України, статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов'язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Відповідно до статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивач вказав, що відповідач, в порушення умов договору та приписів ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у період з 1 липня 2014 року по 31 жовтня 2020 року не сплачував за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, а тому у нього виникла заборгованість у розмірі 12603,49 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача.
Крім того, позивач вказав, що відповідач має заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку в розмірі 16, 28 грн. та просив стягнути з відповідача на підставі статті 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 3644,49 грн. та 3% річних в сумі 1013,13 грн.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частини перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як зазначалось, ПАТ «АК «Київводоканал» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, обґрунтовуючи свої вимоги зокрема тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_2 .
До позовної заяви позивачем не було додано жодних доказів того, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 , або інших доказів на підтвердження того, що вказаний відповідач є споживачем послуг саме за вказаною адресою, у зв'язку з чим позовна заява була залишена без руху та позивачу був наданий час для усунення недоліків.
У визначений судом строк позивачем до суду було подано заяву, в якій зазначено, що у позивача відсутні відомості про власника квартири АДРЕСА_2 , і ОСОБА_1 є споживачем послуг на підставі публічного договору.
При цьому позивачем не заявлялось клопотання, у порядку статті 84 ЦПК України про витребування інформації стосовно того, за ким на праві власності зареєстрована вказана квартира.
До відкриття провадження у справі судом, відповідно до вимог статті 187 ЦПК України було здійснено запит про отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до повідомлення з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачем подано до суду позов про стягнення заборгованості, яка виникла під час користування житлово-комунальними послугами за адресою: АДРЕСА_2 . До позовної заяви додано розрахунок заборгованості також по квартирі НОМЕР_1 .
При цьому, як зазначалось, позивачем не надано суду жодних доказів того, яке відношення відповідач ОСОБА_1 має до квартири НОМЕР_1 та до боргу, що виник саме по цій квартирі (є власником, фактично проживає у вказаній квартирі), з огляду на те, що зареєстроване місце проживання відповідача є саме квартира НОМЕР_2 .
У судовому засіданні представник позивача не змогла пояснити суду чи має відношення відповідач ОСОБА_1 до боргу по квартирі АДРЕСА_2 , та чи виник цей борг саме з вини відповідача ОСОБА_1 .
Подане 11 березня 2021 року представником позивача клопотання про витребування інформації стосовно зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 судом було залишено без розгляду, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як зазначалось, позивачем ані разом із позовною заявою, а ні під час виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не було подано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, які надавались позивачем за адерсою: АДРЕСА_2 .
Клопотань про поновлення пропущеного строку на звернення із клопотанням про витребування доказів позивач суду не подавав, а також представник позивача у судовому засіданні 25 березня 2021 року вказала, що поважні причини пропуску строку подання доказів у справі та клопотання про витребування доказів - відсутні.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Позивачем до першого судового засідання у справі, яка розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, не подавались суду клопотання (усні, письмові) про заміну неналежного відповідач на належного, а норми ЦПК України не дають право суду самостійно здійснювати такі дії без наявності відповідного клопотання позивача.
Відповідно, право визначення особи відповідача покладено на позивача, й суд не вправі втручатися у визначення позивачем особи відповідача.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч.5 ст. 12 ЦПК України), й, зважаючи на спірні правовідносини, склад їх учасників, у судовому засіданні з'ясовував питання щодо належної особи відповідача, необхідність уточнення позовних вимог, при цьому позивачем, з порушенням строків, визначених ЦПК України, подане клопотання про витребування доказів без клопотання про поновлення пропущеного строку та пояснення поважності причини пропуску такого строку, а також неможливості подати відповідні докази (клопотання) одночасно із позовною заявою.
Таким чином, враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
На підставі положень статті 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80,
81, 83, 84, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Дарницький районний суд міста Києва.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 31 березня 2021 року.
Суддя К.В. Шаповалова