Справа 752/8561/21
провадження № 2/752/6281/21
08.04.2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П. вивчивши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про витребування майна із чужого володіння, скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та відшкодування моральної шкоди, -
В квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Гонтарєва Р.М. звернулась до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про витребування майна із чужого володіння, скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та відшкодування моральної шкоди.
Вивчивши матеріали позову, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України.
Позивачем пред'явлено одну вимогу майнового характеру (витребування майна із володіння), три вимоги немайнового характеру (скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності на підставі договору купівлі-продажу № 94 від 02.03.2021 року та скасування державної реєстрації права власності на підставі договору купівлі-продажу № 96 від 02.03.2021 року), а також відшкодування моральної шкоди.
Однак, доказів сплати позивачем судового збору за подачу вказаного позову долучено не було.
Разом з тим, при зверненні до суду з позовом позивач просила суд звільнити її від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що матеріальний стан позивача унеможливлює сплату судового збору за подачу цієї позовної заяви.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність вимог позивача про звільнення від сплати судового збору, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, у ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», перераховано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до даної правової норми, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно ст. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Слід вказати на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При розгляді даного клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя не вбачає достатніх підстав для його задоволення, оскільки, позивачем не надано переконливих та достатніх доказів, які б вказували на незадовільний матеріальний стан та відсутність інших доходів, в зв'язку із чим не доведено підстав для звільнення її від сплати судового збору, а відтак, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви повинні бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру судовий збір справляється 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.), за вимоги майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн.), а за подання позову про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн. 00 коп.).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру, тобто по 908,00 грн., за кожну, судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до ціни позову в сумі 1122000,00 грн. (11220,00 грн.), а також судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 2270,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В зв'язку з наведеним, поданий без додержання вимог, викладених у ст.177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху на підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх неусунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про витребування майна із чужого володіння, скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Надати позивачу (представнику позивача) десятиденний строк з дня отримання позивачем (представником позивача) даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Вказані в ухвалі недоліки необхідно виправити шляхом подання суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.П. Чередніченко