Справа № 712/9873/20
Провадження № 2/712/530/21
08 квітня 2021 року
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Тітової О.І.
позивачки ОСОБА_1
представника позивача адвоката Руднічука Д.В.
представника відповідача Собко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу,
07 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до відповідача комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради (м. Черкаси, вул.. Слави, 1) про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу. Просить суд скасувати пункт 1 наказу КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» № 48-к від 20.08.2020 року «Про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1 », зобов'язати КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» поновити ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника сектору новітньої історії у складі науково - дослідного відділу історії краю, стягнути з КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2020 року до дня поновлення на роботі, стягнути з КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач, відповідно до наказу Комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради від 30.10.1978 № 78 прийнята на роботу. На підставі заяви, наказом від 23.03.2018 № 27-к переведено на посаду старшого наукового співробітника сектору новітньої історії в складі науково-дослідного відділу історії краю. Наказом відповідача від 20.08.2020 № 48-к ОСОБА_1 оголошено догану та звільнено з посади старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу історії краю за п. 2 статті 41 Кодексу законів про працю України з 07 вересня 2020 року. Зі змісту наказу КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» № 48-к від 20.08.2020 року «Про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1 » вбачається, що у зв'язку з грубим порушенням Посадової інструкції, внутрішньої Інструкції з організації обліку музейних предметів від 06 лютого 2018 року, Інструкції Міністерства культури України з організації обліку музейних предметів, затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 р. № 580 та Закону України «Про музеї та музейну справу» старшим науковим співробітником науково-дослідного відділу історії краю ОСОБА_1 , яке призвело до втрати довіри з боку адміністрації закладу до вищевказаного наукового співробітника та неможливості подальшого виконання посадових обов'язків, так як її Посадова інструкція передбачає роботу з фондовою колекцією музею керівником комунального закладу наказано: оголосити догану старшому науковому співробітнику науково-дослідного відділу історії краю ОСОБА_1 , звільнити старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу історії краю ОСОБА_1 з займаної посади за статтею 41 п.2 КЗпП України з 07 вересня 2020 року. Відділу бухгалтерського обліку провести розрахунок та виплатити компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 29.06.2019 року по 28.06.2020 року, кількістю 19 календарних днів, та за період роботи з 29.06.2020 року по 07.09.2020, кількістю 7 календарних днів.
Позивач вважає даний наказ незаконним та таким, що порушує Конституційні та цивільні права позивача на працю, а тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі. За зверненням позивача до Управління Держпраці у Черкаській області було проведено відповідну перевірку, про що позивачу 05.10.2020 року надано лист-відповідь Управління Держпраці у Черкаській області від 02.10.2020 року, згідно якого зрозуміло, що перевіркою було встановлено наступні обставини та порушення трудового законодавства. Зокрема, за поясненнями директора закладу 10.07.2020, до неї звернувся видавець ОСОБА_2 з проханням з'ясувати питання, яким чином цифрова версія рукопису ОСОБА_3 , яка є предметом фондової колекції музею, подана на розгляд експертної ради ОДА з питань розвитку книговидавничої справи в області коштом обласного бюджету. З метою проведення службового розслідування, директором музею видано наказ від 16.07.2020 № 27-А про створення комісії для встановлення фактичних обставин подачі цифрової версії рукопису ОСОБА_3 на розгляд експертної ради ОДА з питань розвитку книговидавничої справи в області коштом обласного бюджету. Як зазначено, від ознайомлення з наказом позивач відмовилась, про що складений акт від 16.07.2020. З метою дослідження руху цифрової версії рукопису ОСОБА_3 , директором музею 15.07.2020 направлено запит до Управління комунікацій Черкаської ОДА. У ході службового розслідування головним зберігачем фондів музею, доповідною запискою від 16.07.2020, доведено до відома директора про рух музейного предмету (рукопису ОСОБА_3 ). Згідно записки рукопис ОСОБА_4 взято з фондів на відповідальне зберігання у І кварталі 2018 року, а потім повернуто до фонду музею. Листом від 14.08.2020 № 02/17-02/25/02/17-02-14970 Управління комунікацій Черкаської ОДА повідомило, що позивачем, для розгляду питання можливості подання книжки « ОСОБА_5 : Власноруч», 06.03.2020 надано експертній раді облдержадміністрації з питань розвитку книговидавничої справи в області документи. За результатами службового розслідування складено акт від 14.08.2020. Із зазначеним актом позивача не ознайомлено під підпис, одночасно зафіксовано нібито її відмову від надання пояснення стосовно висновків службового розслідування. Інструкцією з організації обліку музейних предметів у Комунальному закладі «Черкаський обласний краєзнавчий музей» ЧОР від 06.02.2018 п. 5 розділу 1 «Загальні положення» передбачено, що з працівниками музею, на відповідальне зберігання яких передаються предмети фонду музею, зареєстровані у книгах обліку, або які виконують роботу, пов'язану зі зберіганням і використанням предметів фонду музею (експонування, наукова атрибуція, реставрація тощо), укладаються договори про повну матеріальну відповідальність. У ході інспекційного відвідування не встановлено укладення з позивачем договору про повну матеріальну відповідальність. Посадовою інструкцією старшого наукового співробітника не передбачено укладення договору про матеріальну відповідальність. В даному разі у наказі про звільнення не конкретизовано зміст порушення, яке вчинено позивачем, що не дає будь - якої можливості зрозуміти який саме факт роботи призвів до застосування дисциплінарного стягнення та розірвання трудового договору. Пунктом 1 цього наказу позивачу оголошено догану за грубе порушенням посадової інструкції, Інструкції з організації обліку музейних предметів, затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 № 580, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1129/29259 та Закону України «Про музеї та музейну справу». За ці ж порушення позивача також звільнено з роботи за п. 2 статті 41 КЗпП України. Зазначені дії відповідача щодо застосування двох видів стягнень та безпідставне притягнення позивача до відповідальності є грубим порушенням законодавства. Ні наказом від 20.08.2020 № 48-к ні будь - яким іншим: документом не зафіксовано факт порушення позивачем трудових обов'язків, отже, не можливо встановити зміст та дату вчинення порушення, що не дає можливості провести аналіз забезпечення роботодавцем норм статті 148 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Будь - яких пояснень від позивача роботодавець фактично не вимагав, про що свідчить зміст наказу від 20.08.2020 №48-к та його дата. У Комунальному закладі «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради позивач пропрацювала 42 роки. За весь цей час у позивача не було жодного стягнення, проте, ОСОБА_1 більше ніж 15 разів заохочувалась, про що свідчать записи у її трудовій книжці, копія якої додається. Отже, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення директором Комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради повністю порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлений нормами трудового законодавства. Позивача нібито було звільнено за якісь вигадані правопорушення, що нібито було вчинено у 1 кварталі 2018 року, що суперечить вимогам трудового законодавства та грубо порушує права позивача. Будь - яких обов'язків щодо збереження чи обслуговування зазначених предметів ні кваліфікаційною характеристикою старшого наукового співробітника, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України, Міністерства, праці та соціальної політики України від 14,04.2000 № 168, та Інструкцією з організації обліку музейних предметів, затвердженою наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 № 580, також не передбачено обов'язків та відповідальності старшого наукового співробітника сектору новітньої історії у складі науково - дослідного відділу історії краю. Як встановлено перевіркою Управління держпраці договору про повну матеріальну відповідальність з позивачем укладено не було. Посада старшого наукового співробітника сектору новітньої історії у складі науково - дослідного відділу історії краю не належить до посад, за вчинення порушень на яких можливе звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Отже, наказом від 20.08.2020 № 48-к порушено право позивача на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України. Звільнення позивача з роботи п. 2 ст. 41 КЗпП України є порушенням Кодексу законів про працю України та відповідно є незаконним, та принижуючим мою честь та гідність. Такими діями відповідач завдав позивачу моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивач, у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності та необґрунтованим та незаконним звільненням втратила душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, чим майже було спровоковано нервовий зрив. Позивач постійно перебуває у напрузі та нервовому стані у зв'язку з хвилюваннями щодо відсутності засобів для забезпечення залежного рівня життя своєї родини. Крім того, позивач є інвалідом другої групи та потребує постійного лікування, підтримання стану здоров'я, а всі зазначені моральні страждання, нанесені Позивачу незаконними діями Відповідача, негативно впливають на здоров'я як безпосередньо Позивача так і його близьких. Окрім того, на фоні наявної інвалідності, зазначені страждання можуть призвести до більш серйозних проблем із здоров'ям ніж нервовий зрив.
09 жовтня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
19 лютого 2021 року позивач скерував до суду уточнену позовну заяву про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу (зміна підстав позову). В які просить суд скасувати КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» наказ № 48-к від 20.08.2020 року «Про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1 », зобов'язати КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» поновити ОСОБА_1 на посаді старшого науково співробітника сектору новітньої історії у складі науково-дослідного відділу історії краю, стягнути з КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2020 року до дня поновлення на роботі, стягнути з КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., стягнути з КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» на користь ОСОБА_1 судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що позивача відповідно до наказу Комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» від 30.10.1978 № 78 прийнята на роботу. На підставі заяви, наказом від 23.03.2018 № 27-к переведено на посаду старшого наукового співробітника сектору новітньої історії в складі науково-дослідного відділу історії краю, Наказом відповідача від 20.08.2020 № 48-к ОСОБА_1 оголошено догану та звільнено з старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу історії краю за п. 2 статті 41 у законів про працю України з 07 вересня 2020 року. Зі змісту наказу КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» № 48-к від 20.08.2020 року «Про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1 » вбачається, що у зв'язку з грубим порушенням посадової інструкції, внутрішньої Інструкції з організації обліку музейних предметів від 06 лютого року, Інструкції Міністерства культури України з організації обліку музейних предметів, затвердженої наказом Міністерства культури України від 21.07.2016 р. № 580 та Закону України «Про музеї та музейну справу» старшим науковим співробітником науково-дослідного відділу історії ОСОБА_1 , яке призвело до втрати довіри з боку адміністрації закладу до вказаного наукового співробітника та неможливості подальшого виконання посадових обов'язків, так як її Посадова інструкція передбачає роботу з фондовою колекцією музею керівником комунального закладу наказано: оголосити догану старшому науковому співробітнику науково-дослідного відділу історії ОСОБА_1 , звільнити старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу історії краю ОСОБА_1 з займаної посади за статтею 41 п. 2 КЗпП України з 07 вересня 2020 року.
Позивач вважає даний наказ незаконним та таким, що порушує Конституційні та цивільні права позивача на працю, а тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі. Зі змісту даного наказу неможливо встановити, які саме дії відповідач вважає порушеннями Посадової інструкції, інших нормативно-правової актів, вказаних в наказі про звільнення, у вчиненні яких відповідач звинувачує ОСОБА_1 , а також обставини та час їх і вчинення, в зв'язку з чим позивач в первісній позовній заяві зазначав, що даний наказ не може визнаватися обґрунтованим та законним, та має бути скасованим у судовому порядку. Вданому разі в наказі відповідача від 20.08.2020 № 48-к зазначено лише про порушення ОСОБА_1 певних норм встановлених Інструкціями та Законом, які на думку відповідача є порушенням, що і призвело до втрати довіри та неможливості в подальшому виконувати свої обов'язки. В зв'язку з відсутністю у позивача достовірної інформації щодо дійсних причин звільнення позовна заява була обґрунтована виходячи з обставин та правопорушень трудового законодавства, які були встановлені під час перевірки КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» ЧОР Управлінням держпраці у Черкаській області. На даний час позивачем було отримано від відповідача пояснення дійсних причин для звільнення, в зв'язку з чим вважає за необхідне уточнити зазначені підстави позову. Зокрема, рішення компетентного органу, власника підприємства і наказ про звільнення повинні чітко сформульоване одноразове грубе порушення конкретних трудових обов'язків, яке підставою звільнення керівника (ВСУ від 06.04.2011 р. у справі № 6-47171св10, ВАСУ від 05.12.2013 р. № К/9991/16059/12). В разі притягнення до відповідальності працівника за грубе порушення вимог посадової інструкції, інших інструкцій та норм чинного законодавства в наказі, так само має бути чітко сформульовані та конкретизовані порушення працівника, чого в даному разі не було, що свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності з вищевказаних підстав. В даному разі будь-якого проступку або порушення трудового обов'язку ОСОБА_1 ніколи не вчиняла, що підтверджує відсутність конкретних посилань відповідача у наказі про звільнення на порушення передбаченого посадовою інструкцією певного трудового обов'язку, а також обставини що відповідач зазначаючи про грубе порушення трудових обов'язку при цьому не встановив коло обов'язків, які має виконувати за посадою інструкцією позивач та не визначився, які ж саме з цього обов'язків були порушені позивачем, що свідчить про відсутність самого факту вчинення порушення будь-якого трудового обов'язку передбаченого посадовою інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами. ОСОБА_1 притягнута до відповідальності у 2020 році за певні дії у вчиненні яких нібито її підозрює відповідач, що фактично відбулись у 2018 році, заява КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» від 14.07.2020 року направлена на адресу видавництва Інтроліга ТОР, а також заяви музею від 15.07.2020 року направлені на адресу експертної ради ЧОДА та Управління комунікацій ЧОДА, зі змісту яких зрозуміло, що адміністрації музею нібито стало відомо про вчинення протиправних дій позивачем, були адресовані у строк понад 1 місяць до дня прийняття оскарженого наказу про звільнення від 20.08.2020 року, а вказує на незаконність притягнення до відповідальності та прийняття наказу з порушенням ст. 148 КЗпП. За зверненням позивача до Управління Держпраці у Черкаській області було проведено перевірку, про що позивачу 05.10.2020 року надано лист-відповідь Управління Держпраці від 02.10.2020 року, згідно якого зрозуміло, що перевіркою було встановлено наступні обставини та факти порушення трудового законодавства. Зокрема, з метою проведення службового розслідування, директором музею видано наказ від 16.07.2020 № 27-А про створення комісії для встановлення фактичних обставин подачі цифрової рукопису ОСОБА_3 на розгляд експертної ради ОДА з питань розвитку книговидавничої справи в області коштом обласного бюджету. За результатами службового розслідування складено акт від 14.08.2020. Як було зрозуміло підставами для звільнення був нібито встановлений відповідачем факт отримання ОСОБА_1 у І кварталі 2018 року з фондів музею рукопису В.Симоненка, а також подальше його оцифрування, а також подання позивачем до Управління комунікацій Черкаської відповідних документів (заяви, макета, рецензії, кошториса), що нібито на думку відповідача є вчинення працівником музею ОСОБА_1 грубого порушення вимог посадової інструкції, інших Інструкцій та Законів України. В зв'язку з цим, 13.10.2020 року на адресу Комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради було надіслано адвокатський запит в інтересах позивача, в якому просили відповідача надати документи. У відповідь на даний запит відповідачем було надано письмові пояснення щодо вчинення протиправних дій ОСОБА_1 , що призвело до її звільнення з займаної посади, в даних поясненнях зазначалось, що 10 липня 2020 року до директора Черкаського обласного чого музею, звернувся ОСОБА_6 з проханням з'ясувати як цифрова версія рукопису ОСОБА_7 була подана на розгляд експертної ради ОДА з питань книговидавничої справи в області коштом обласного бюджету, з пояснень зрозуміло, що директором музею, по даному факту було створено комісію, яка нібито виявила, що старший науковий співробітник ОСОБА_1 в І кварталі 2018 року здійснила без дозволу адміністрації закладу оцифрування одного з найцінніших раритетних експонатів рукопису ОСОБА_7 , який належить до державної частини Музейного фонду України. Крім того, за результатами звернення до Управління комунікацій ОДА щодо недопущення можливості видання бюджетним коштом книжки « ОСОБА_5 : Власноруч», за основу якої взята цифрова версія щоденника рукописів ОСОБА_7 , було отримано листи, в якому чітко вказано на те, що ОСОБА_1 , не маючи прав інтелектуальної власності на жданий рукопис, та не поставивши до відома адміністрацію відповідача подала особисто 06.03.2020 року як фізична особа та як співробітниця книжка « ОСОБА_5 :Власноруч» з метою отримання державного фінансування. З акту від 14.08.2020 року, складеного за результатами службового розслідування, зрозуміло, що на підставі службового розслідування комісія дійшла висновку, що старший науковий співробітник ОСОБА_1 скористалась своїм службовим становищем в приватних цілях, чим нанесла втрату репутації закладу та наукових співробітників, таким чином вона втратила довіру з боку як адміністрації так і колективу закладу і в подальшому не може мати доступу до роботи з фондовою колекцією музею, що унеможливило подальшу її працю в музеї, так як робота наукового працівника безпосередньо пов'язана з фондовою колекцією музею. У відзиві відповідач зазначає, що догана, яка була оголошена старшому науковому співробітнику ОСОБА_1 , стосувалася порушення нею чинного законодавства, що призвело до репутаційних втрат закладу, а також матеріальних втрат у вигляді недоотримання доходу в сумі 45 тис.грн. Також дії позивача, окрім порушення законодавчих актів, які регламентують роботу музейного підпадають під визначення ст.176 «Порушення авторського права і суміжних прав» ККУ та ст. 51-2 «Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної ті» КУпАП.
В даному разі аналізуючи мотиви та доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 та обставини, на які вказує відповідач у поясненні та відзиві, як для звільнення особи, слід звернути увагу на недоведеності та безпідставності вказаних тверджень щодо наявності у діях ОСОБА_1 будь-яких порушень інструкцій та норм чинного законодавства України. Відповідач безпідставно стверджує про факт того, що позивач, за узгодженням із заступником директора з наукової роботи ОСОБА_8 , взяла з фондів рукопис на відповідальне зберігання у І кварталі 2018 року, про що свідчить доповідна записка головного зберігача фондів ОСОБА_9 . Слід звернути увагу на відповідь відповідача на адвокатський запит від 13.10.2020 де КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» ЧОР повідомив, що Інструкція з обліку музейних предметів, затверджена Міністерством культури у 2016 не передбачає ведення книги видачі експонатів. Облік внутрішньомузейного руху музейних предметів у кожному музеї організовується самостійно. У Черкаському обласному краєзнавчому облік ведеться за актами видачі. Тобто, як зрозуміло з вказаної відповіді відповідача на адвокатський запит, у відповідача відсутні документальні докази (первинні документи) на підтвердження фактів видачі «Рукописного зошита ОСОБА_3 1962-1963рр.» будь-яким працівникам музею, що вказує на недоведеність факту отримання ОСОБА_1 даного зошиту у 2018 році, а отже недопустимість як доказу доповідної записки ОСОБА_9 . Так само відповідач безпідставно стверджує, що Доповідна записка фотографа музею, надана на директора музею 03.08.2020 року, свідчить про те, що ОСОБА_1 06 лютого 2018 року дала завдання (на той момент як завідувачка відділу сучасності) здійснити цифрову зйомку рукопису Симоненка (85 кадрів-файлів). Відповідач стверджує, що здійснення оцифрування відбулося без відома адміністрації музею та з особистих мотивів позивача, що не підтверджено жодним доказом та не відповідає дійсності, оскільки окрім пояснень фотографа, іншими особами та доказами дані факти не підтверджуються, крім того, відповідач не надає доказів, що дана доповідна записка написана саме рукою фотографа музею ОСОБА_10 , а не іншою особою, як і доповідна ОСОБА_11 . Також, не можна однозначно стверджувати, що фотограф ОСОБА_10 виконував вказівку ОСОБА_1 з оцифрування рукопису, без відома та згоди керівника музею, оскільки згідно розподілу обов'язків він не підпорядковувався безпосередньо позивачу та не звітував їй, а отже не зобов'язаний був виконувати вказівки позивача, з оцифрування рукописів, та це не входило в його обов'язки. В лютому 2019 року до видавництва звернулася науковий співробітник Черкаського краєзнавчого музею ОСОБА_1 , щоб надрукувати в альманасі «Апокриф», де друкувались статті співробітників музею, свою статтю «Правда серця (з рукопису ОСОБА_7 )». Оскільки має навички укладача, їй було запропоновано помістити цю статтю у видання «
ОСОБА_5 : Власноруч» та стати співукладачем цього видання замість покійного ОСОБА_12 15 листопада 2019 року з ОСОБА_1 був укладений відповідний авторський договір, а в березні 2020 року до Експертної ради при Управлінні комунікацій Черкаської облдержадміністрації було подано відповідні документи для розгляду можливості бюджетного фінансування видання « ОСОБА_5 : Власноруч» (укладачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_13 ). Особисті заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , надані до Експертної ради при Управлінні комунікації Черкаської облдержадміністрації - звична практика для подачі документів на бюджетне асигнування видань. У відповіді на запит підприємство «ІнтролігаТОР» зазначає також, що рукописи ОСОБА_7 1962-1963 рр. неодноразово оприлюднювались та публікувались в різних виданнях. За вказаних обставин відповідач безпідставно вказує на порушення позивачем прав інтелектуальної власності ОСОБА_14 та норм ст. 176 КК України, ст. 51-2 оскільки до суду не надає жодних доказів переходу авторських прав до спадкоємців ОСОБА_15 та доказів існування свідоцтва право на спадщину за законом від 05.12.2006 р., його зміст. Сама спадкоємиця не заявляє про порушення її прав. Більш того, відповідач виконує лише функцію зі збереження переданого йому рукопису ОСОБА_3 та немає щодо нього жодних прав, а отже не має і жодних повноважень для засвідчення відповідності копії оригіналу, а також немає повноважень на захист прав інтелектуальної власності інших осіб, які не уповноважували музей на здійснення таких функцій. Відповідача не може стосуватись жодним чином факт видачі книги видавництвом «ІнтролігаТОР», де містяться ілюстрації рукопису ОСОБА_3 , лише з тих підстав, що співукладачем даної книги є співробітник музею, так як для працівників музею ця діяльність не заборонена законом. В даному разі видавництвом сторінки зошита 1962-1963 рр. використано не як літературні твори, що вимагає укладення договору на використання авторських прав згідно діючого Закону, а як ілюстративний матеріал. Слід звернути увагу також на висновки Управління держпраці у Черкаській області, яке за наслідками перевірки у своєму листі зазначила, що відповідно до вимог п. 2 ст. 41 КЗпПУ трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. У ході інспекційного відвідування не встановлено укладення з ОСОБА_1 договору про повну матеріальну відповідальність. Доводи відповідача про укладення з ОСОБА_1 типового договору про повну матеріальну відповідальність від 01.10.2005 року, не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту даного договору вбачається, що станом на час його укладення позивач перебувала на посаді «заввідділом», а не «старший науковий співробітник», на яку згідно посадової інструкції покладались інші обов'язки.
Ухвалою суду від 01 березня 2021 року прийнято подану 19 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу. Встановлені строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
02 березня 2021 року представник відповідача адвокат Гричаненко О.М. подав до суду клопотання про залишення без розгляду уточнену позовну заяву про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу (зміна підстав позову) від 19 лютого 2021 року оскільки вказана заява подана після першого судового засідання у справі 18 лютого 2021 року та позивач даною заявою намагається змінити одночасно предмет і підстави позову, а саме у первинно поданій позовній заяві пункт 1 мав редакцію «Скасувати пункт 1 наказу КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» № 48-к від 20.08.2020 року «Про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1 », а в уточненій позовній заяві - «Скасувати наказ КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» № 48-к від 20.08.2020 року «Про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1 ».
Представник позивач адвокат Руднічук Д.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви. Вказав, що предмету позову з моменту звернення до суду становив вимоги щодо неправомірності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу і даний предмет не змінений при подачі уточненої позовну заяву про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу (зміна підстав позову) від 19 лютого 2021 року, різниця у формулюванні способу захисту - скасування пункту 1 наказу та скасування наказу - виникла внаслідок технічної описки. Позивачка підтримала думку представника.
Представник відповідача ОСОБА_16 в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити. Додатково вказала, що у зв'язку з неотриманням ухвали від 01.03.2021 р. відповідачем не наданий відзив в зв'язку з необізнаністю з процесуальним рішенням щодо вирішення питання про прийняття уточненої позовної заяви від 19 лютого 2021 року. Також просила відмовити у задоволенні уточненої позовної заяви в зв'язку з пропуском місячного процесуального строку для оскарження наказу про звільнення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши учасників, суд приходить до наступного.
Згідно з п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Оскільки призначені у справі судові засідання 25.11.2020 р. та 18.02.2021 р. були відкладені, відсутні підстави для висновку про подачу уточненої позовної заяви 19 лютого 2021 року після початку першого судового засідання.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) позивач просить про захист свого права.
Подані позивачкою позовна заява від 07 жовтня 2020 року та уточнена позовна заява від 19 лютого 2021 року (зміна підстав позову) подані на захист порушених трудових прав при притягненні до дисциплінарної відповідальності та звільненні, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку. Способом захисту порушеного права в обох позовних заявах є оспорювання положень наказу № 48-к від 20.08.2020 року «Про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1 », заявлені вимоги про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 8 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Повернення позовної заяви за таких умов може призвести до надмірного формалізму.
Враховуючи викладене, на даному етапі суд не вбачає підстав для висновку, що позивачка після відкриття провадження змінила предмета позову щодо порушення її трудових прав, тому клопотання не підлягає до задоволення. В іншому випадку повернення позовної заяви без розгляду справи призведе до невиправданого обмеження права позивачки на доступ до суду. Встановлення обґрунтованості заявлених вимог є завершальною стадією судового розгляду справи та здійснюється судом при винесення рішення по суті спору після дослідження всіх наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката Гричаненка Олександра Миколайовича про залишення без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу від 19 лютого 2021 року (зміна підстав позову).
Крім того, суд доходить висновку про продовження відповідачу строк для подання відзиву на позов, виходячи з наступного.
Як передбачено ч. 5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 4 ст.179 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті.
Копія позовної заяви ОСОБА_1 до комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу від 19 лютого 2021 року (зміна підстав позову) відповідачем отримана поштою 01.03.2021р.
В ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2021 року строк для подачі відповідачем відзиву встановлений п'ятнадцять днів з дня вручення копії позовної заяви з додатками, тобто з 02.03.2021р. по 17.03.2021 р.
Відповідачем у вказаний строк відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу від 19 лютого 2021 року (зміна підстав позову) подано не було.
Разом з тим, суд виходить з того, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).
З урахуванням доводів представника відповідача про те, що у зв'язку з неотриманням ухвали від 01.03.2021 р. відповідачем не наданий відзив в зв'язку з необізнаністю з процесуальним рішенням щодо вирішення питання про прийняття уточненої позовної заяви від 19 лютого 2021 року , суд відповідно до ч.2 ст.127 вважає можливим продовжити відповідачу строк для надання відзиву, з метою забезпечення ефективної реалізації процесуальних прав. Суд також враховує, що це сприятиме також у реалізації процесуальних прав позивача на обізнаність щодо аргументів та міркувань іншої сторони завчасно до початку розгляду справи по суті.
Напідставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 256 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Гричаненка Олександра Миколайовича про залишення без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради про поновлення на роботі і оплати за час вимушеного прогулу від 19 лютого 2021 року (зміна підстав позову).
Продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) ( ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України).
Суддя: О.М. Марцішевська
Повний текст ухвали буде виготовлено 12 квітня 2021 року.