Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2267/21
Провадження 2-з/711/43/21
12 квітня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді: Скляренко В.М.
при секретарі - Слабко Ю.М.
представника заявника Мисан В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_2 до подачі позовної заяви звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав (права власності чи інших речових прав) на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказує, що вона - ОСОБА_2 являється донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На день смерті ОСОБА_3 був власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2
За життя ОСОБА_3 02.09.1999 року складено заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Рубан Ж.В. Відповідно до якого останній зробив розпорядження, заповівши квартиру АДРЕСА_1 їй - ОСОБА_2 . Даний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) за № 1063243.
Після смерті ОСОБА_3 , вона звернулася до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Велікової Н.А. із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого 23.06.2017 року була відкрита спадкова справа за № 60841624.
Однак їй не було видане свідоцтво про право на спадщину, оскільки об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 була на праві власності зареєстрована за відповідачем ОСОБА_4 - 27.07.2017 року на підставі Договору дарування квартири від 07.02.2008 року.
Також вказує, що вона вже зверталася до суду із позовною заявою про визнання недійсним Договору дарування з підстав передбачених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Однак рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.10.2018 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено з тих підстав, що вказаний Договір дарування був підписаний зі сторони батька позивачки ОСОБА_3 .
Крім того, вона зверталася до суду із позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 , однак рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.12.2020 року у справі № 711/11047/18 в задоволенні позовних вимог також було відмовлено.
Разом з тим, в ході розгляду вищевказаної справи з показів свідків а також інших документів, які будуть надані суду разом з позовною заявою встановлено, що її батько - ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги, часто знаходився на лікуванні, мав хворобу серця. Мати відповідача ОСОБА_5 доглядала за ОСОБА_3 , що було підтверджено самим свідком ОСОБА_5 .
Тобто, вищевказані обставини дають підстави вважати, що в момент підписання договору дарування ОСОБА_3 міг не розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, що в силу ч. 1 ст. 225 Цивільного кодексу України може бути підставою для визнання недійсним Договору дарування з інших підстав та необхідності в проведенні посмертної судово-психіатричної експертизи.
А тому, просить заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій пов'язаних із державною реєстрацією речових прав (права власності чи інших речових прав) на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Мисан В.М. заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову підтримав та просив задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Мисан В.М., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Також в п. 4 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом».
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2 має намір звернутися до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним Договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 07.02.2008 року, як такого що вчинений особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними (ч. 1 ст. 225 ЦК України). І саме з метою забезпечення даного позову остання і просить заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав (права власності чи інших речових прав) на квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про забезпечення позову, з яким має намір звернутися до суду ОСОБА_2 , суд пересвідчився в тому, що між сторонами ( ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ) дійсно виник спір, предметом якого є визнання недійсним Договору дарування від 07.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-492, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Як вбачається із Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №252176274 від 12.04.2021 року квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 52,1 кв.м. на даний час на праві власності належить відповідачу (за майбутнім позовом) - ОСОБА_4 на підставі Договору дарування №1-492 від 07.02.2008 року, який і оспорюється позивачкою (за майбутнім позовом) - ОСОБА_6 .
Відповідач - ОСОБА_4 , як власник квартири АДРЕСА_1 , в будь-який час може розпорядитися вказаною квартирою на власний розсуд, в тому числі відчужити її третім особам, що може істотно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_6 .
За таких обставин, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 52,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1317961771101, яка на праві власності належить ОСОБА_4 , унеможливить її відчуження до ухвалення судового рішення та забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову ОСОБА_6 .
А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 83, 149, 150, 153 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного-процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 загальною площею 52,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1317961771101, яка на праві власності належить ОСОБА_4 .
Копію ухвали направити до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Черкаси, пр-т Хіміків, 50) та Центру надання адміністративних послуг м. Черкаси (м. Черкаси, вул. Благовісна, 170) - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений 12.04.2021 року.
Головуючий: В.М. Скляренко