Справа № 308/2714/20
08.04.2021 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді об'єднане кримінальне провадження (єдиний унікальний номер судової справи: 308/2714/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, за № 42019070000000137 від 17.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за № 22020070000000050 від 28.08.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться об'єднане кримінальне провадження (єдиний унікальний номер судової справи: 308/2714/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, за № 42019070000000137 від 17.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за № 22020070000000050 від 28.08.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до закінчення судового розгляду на шістдесят днів, яке мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України. Зазначає, що під час підготовчого засідання ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та ухвалою суду від 11.02.2021 року строк дії такого продовжено, строк якого спливає, при цьому наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового розгляду, оскільки ризики, якими керувався суд при обранні даного заходу не відпали та не припинили існувати. Прокурор наголошує, що злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом переховуватися від суду. Крім того, під час обшуку житла ОСОБА_4 було відшукано паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон на його ім'я, а тому, прокурор вважає, що наявність громадянства іноземної держави значно полегшує ОСОБА_4 виїзд за кордон, що в свою чергу ускладнить притягнення його до кримінальної відповідальності на території України, а у випадку виїзду в Угорщину - взагалі унеможливить. Крім того, прокурор звертає увагу, що ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом підкупу, погроз чи застосування насильства на свідків та їх родичів у кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та іншими підозрюваними та схиляти їх до зміни даних слідству показань, які на даний час у судовому засіданні не допитані. Прокурор зауважує, що оскільки ОСОБА_4 інкримінується незаконний повторний збут психотропних речовин, є підстави вважати, що будучи на волі, він і надалі матиме можливість збувати такі речовини. Також прокурор просить врахувати, що інкриміновані ОСОБА_4 правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України вчинені у березні 2020 року, тобто в період дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обраного відносно нього ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2020 року (справа № 308/14338/19), фактично відразу після постановлення такої. Наведене, на думку прокурора, свідчить про недостатність більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику вчинення нових кримінальних правопорушень. Враховуючи викладене, за твердженням сторони обвинувачення, наявні ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду), п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик впливу на свідка) та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення). Прокурор просить врахувати, що стан здоров'я ОСОБА_4 не перешкоджає триманню під вартою, стабільних та законних джерел доходів він не має. При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор також просить врахувати й розміри наркотичних засобів та психотропних речовин, зберігання та збут яких інкримінується обвинуваченому, зберігання ним вогнепальної зброї та боєприпасів за місцем свого проживання. На думку сторони обвинувачення, вказані обставини значно збільшують суспільну небезпеку ОСОБА_4 , а тому більш м'які запобіжні заходи не запобігатимуть наведеним вище ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав, посилаючись на обставини, викладені у відповідному клопотанні та наявні матеріали кримінального провадження, та просив задовольнити
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора, наголосивши, що частина ризиків, наведених стороною обвинувачення, є надуманими та не підтвердженими, паспорт іншої держави було вилучено у ОСОБА_4 , а тому він не має можливості перетнути кордон. Захисник зауважив, що його підзахисний перебував десять днів під домашнім арештом, звернув увагу на характеризуючи дані останнього. Крім того, захисник зазначив, що злочин, який інкримінується його підзахисному, не є особливо тяжким, а застава обирається у межах, встановлених КПК України, однак матеріали справи не містять жодних документів, які підтверджують його майновий стан. Захисник просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на будь-який інший, зокрема на домашній арешт, або зменшити визначений його підзахисному розмір застави.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав думку сторони захисту, зауваживши, що ризики, на які наголошує прокурор, є необґрунтованими, а застава дійсно неправомірною, при цьому вина ОСОБА_4 не доведена.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2020 року, постановленою у підготовчому судовому засіданні, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працює приватним підприємцем, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 27.10.2020 року, включно. Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, - в розмірі 952 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2001104 грн. Роз'яснено, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У разі внесення застави у вказаному розмірі постановлено покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до суду на його першу вимогу; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадження; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Цією ж ухвалою постановлено кримінальне провадження № 42019070000000137 від 17.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.10.2020 року постановлено призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, до судового розгляду.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.10.2020 року постановлено матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000137 від 17.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (єдиний унікальний номер судової справи: 308/8684/20), об'єднати в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України (єдиний унікальний номер судової справи: 308/2714/20). Об'єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер справи: 308/2714/20.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2020 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 21.12.2020 року, включно. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовлено.
Ухвалою суду від 17.12.2020 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 12.02.2021 року, включно.
Ухвалою суду від 11.02.2021 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 09.04.2021 року, включно.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, санкціями яких відповідно передбачено покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до семи років; позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вирішуючи клопотання прокурора суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вказаних злочинах, вік та стан здоров'я обвинуваченого, який є молодою особою, є фізичною особою-підприємцем, наявність постійного місця проживання, є одруженим та має малолітню дитину, його майновий стан та те, що він раніше не судимий.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, на даний час не відпали і продовжують існувати.
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого від суду з позиції практики Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що даний ризик залишається актуальним, виходячи з тяжкості злочинів, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується та суворості покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу ОСОБА_4 . Відтак, на думку суду, є велика вірогідність того, що під важкістю відповідальності, обвинувачений може переховуватися від суду. Оцінюючи ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що їх показання є ключовими та мають істотне значення для провадження, які під тиском обвинуваченого можуть змінити показання, а тому даний ризик також не відпав. Виходячи із систематичного діянь, що інкримінуються обвинуваченому згідно з пред'явленим обвинуваченням, суд вбачає можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, суд бере до уваги те, що судове провадження не завершене, а докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено.
Крім того, суд враховує, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованих ОСОБА_4 злочинів виступають особливо небезпечні психотропні речовини і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров'я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.
Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, яких ще не було допитано у судовому засіданні, вчинити інше кримінального правопорушення, такі ризики не зменшилися і виправдовують подальше його тримання під вартою, а тому, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов'язків та не зможе запобігти спробам вчинити вказані дії.
Таким чином, оскільки судове провадження не завершено, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, даних про його особу, існуючих соціальних зв'язків, суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню та запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.
Згідно з ухвалою суду від 31.08.2020 року обвинуваченому одночасно визначено заставу, достатню для забезпечення виконання ним покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, - в розмірі 952 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2001104 грн.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Суд вважає, що у даному випадку запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в сумі 2001104 грн. з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , їх високого ступеня суспільної небезпеки, зумовленого тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому, а також особи обвинуваченого, не вступає в суперечність із правилами, передбаченими ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченої особи у судове засідання, а тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його майновий і сімейний стан, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують, а матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, такі не були надані стороною захисту під час судового розгляду.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 04.06.2021 року, включно.
Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, - 952 (дев'ятсот п'ятдесят два) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 04 червня 2021 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 12 квітня 2021 року о 16 год. 00 хв.
Головуюча ОСОБА_1