01 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2358/20 пров. № А/857/1939/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Пильо І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування нарахування пені та штрафних санкцій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (суддя першої інстанції Іванчулинець Д.В., м. Ужгород),
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про зобов'язання Головного управління ДПС у Закарпатській області скасувати нарахування пені у сумі 722,03 грн. за нібито несвоєчасну сплату штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 20.06.2019 р. № 0004631405, стягнення судових витрат.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими. Просив скасувати рішення й постановити нове - про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи незгоду, зазначив, що 06.04.2020 року позивач припинив підприємницьку діяльність та 22.04.2020 року вирішив прибути до відділення ДПС у м. Берегове, де йому повідомили, що нарахована пеня у сумі орієнтовно 700 грн, а також штраф у сумі близько 2000 грн за несвоєчасну сплату. Окреме податкове-повідомлення рішення про нарахування вказаних санкцій не виносилось, а інформація щодо порядку і розміру нарахування штрафу та пені за несплату в установлений строк грошового зобов'язання визначено у податковому повідомленні-рішенні від 20.06.2019 окремим абзацом. Вважає нарахування пені незаконним, адже як тільки позивач довідався про те, що повинен сплатити штраф, він одразу його сплатив. Апелянт зауважив, що відповідач всупереч ст. 77 КАС України не довів факт належного повідомлення позивача про наявність податкового зобов'язання. Суд не взяв до уваги, що роздруківка з сайту Укрпошти не є належним доказом надіслання позивачу у встановленому порядку поштового відправлення. Зокрема, згідно вказаної роздруківки поштове відправлення було направлено не у місто Берегово, а у місто Виноградів. Відсутні належні докази отримання позивачем відправлення. Так, за інформацією податкового органу таке повернулось з відміткою щодо закінчення терміну зберігання. Отже, підстав для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання немає.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.
Представник відповідача Буря О.О. заперечив щодо її задоволення. Пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що працівниками контролюючого органу проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт № 0404/16/18/РРО/ НОМЕР_1 від 12.06.2019 та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 № 0004631405 на суму 10335 грн.
В інтегрованій картці позивача за кодом бюджетної класифікації 21080900 нарахована пеня в сумі 722,03 грн за період з 20.08.2019 по 22.12.2019 за несвоєчасну сплату узгодженої суми 10335 грн, визначеної у податковому повідомленні-рішенні від 20.06.2019 № 0004631405.
Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі ПК України) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Судом встановлено, що дане податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 направлено 25.06.2019 на адресу ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Вказана адреса чітко зазначена на поштовому відправленні та на копії поштового конверту з відміткою про прийняття поштовим відділенням (а.с.12).
Згідно отриманого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 8800024656964 податкове повідомлення-рішення № 0004631405 не вручено адресату. Згідно довідки поштового зв'язку Ф - 20 його було повернуто адресату ГУ ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 за закінченням встановленого строку зберігання - 09.08.2019 (а.с.12).
Доказів фальсифікації вказаних доказів суду надано не було.
Отже, суд першої інстанції правильно взяв до уваги вказані письмові докази і послався на них в оскаржуваному судовому рішенні.
Окрім цього, відповідно до п. 5 розділу III Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 р. № 1204 визначено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Пунктом 57.3. статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, датою узгодження суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10335 грн є 19.08.2019 року. Відповідно граничний термін сплати суми штрафної (фінансової) санкції настає 19.08.2019 року.
Згідно копії квитанції № 0.0.1563795256.1 сума штрафної (фінансової) санкції визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 20.06.2019 № 0004631405 сплачена позивачем 23.12.2019.
Рекомендовані листи подаються для пересилання до об'єкта поштового зв'язку з одержанням розрахункового документу, що підтверджує приймання.
Рекомендованим листам на Укрпошті привласнюється штрих-кодовий ідентифікатор, по якому можна відстежити його пересування і отримання адресатом.
Номер складається з 13 цифр і вказаний в квитанції, яка отримується на відділенні Укрпошти після відправки рекомендованого листа.
Щоб відстежити рекомендований лист необхідно ввести 13-ти значний номер у форму для відстеження на сайті Укрпошти. Відправлення на сайті Укрпошти зберігаються шість місяців. Тому роздрукувати весь шлях відправлення за червень 2019 року не є можливим.
У матеріалах справи є наявні копії документів про надіслання 25.06.2019 податкового повідомлення-рішення від 20.06.2019 саме на адресу позивача - у місто Берегово.
Таким чином, контролюючим органом, керуючись вищевказаними нормами, сформовано та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про відправлення, виплату поштового переказу податкове повідомлення-рішення № 0004631405 від 20.06.2019 на адресу платника - ОСОБА_1 , однак його не було вручена у відповідності до довідки ф - 20 - за закінченням терміну зберігання 09.08.2019.
Отже, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 58 ПК України.
Копія із сайту надана позивачем де відображено шлях відправлення листа № 8800024656964 стосується відправленої кореспонденції за 2020 рік. Таким чином, оскільки привласнення штрих-кодових ідентифікаторів здійснюється Укрпоштою доводи апелянта про не направлення листа 25.06.2019 є необґрунтованими.
Крім того, з наявної в матеріалах справи відповіді Закарпатської дирекції АТ «Укрпошта» на звернення відповідача, щодо надання інформації з даних пошукової системи по рекомендованому листу № 8800024656964, вбачається, що відправник вже інший, а саме Державна виконавча служба, де отримувач за адресою м. Виноградів.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді О. І. Мікула
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 12.04.2021.