12 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6426/20 пров. № А/857/3643/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року (головуючий суддя Гудима Н.С., м.Рівне) у справі № 460/6426/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинення певних дій, -
02.09.2020 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та зобов'язання нарахувати та виплатити таку компенсацію за період з липня 2011 року по червень 2019 року та з серпня 2014 року по березень 2020 року.
Позов обґрунтовує тим, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області у справі № 1718/2-а-584/11 від 01.04.2011, постановою Сарненського районного суду Рівненської області у справі № 1718/2-а-585/11 від 28.10.2012, постановою Сарненського районного суду Рівненської області у справі № 572/4366/14-а від 17.11.2014 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Сарненському районі Рівненської області нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії. На виконання вказаних судових рішень відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та нарахував їй відповідні кошти. Однак, нараховані суми коштів фактично виплачені позивачу лише у червні 2019 року та березні 2020 року. Відтак, вважає, що наявні правові підстави для виплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з постановами Сарненського районного суду Рівненської області.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з грудня 2011 року по травень 2019 року на суму пенсії 44296,10 грн., за період з грудня 2013 року по травень 2019 року на суму пенсії 10151,94 грн. та з червня 2015 року по лютий 2020 року на суму пенсії 23810,11 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 має статус громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 24.12.2008. Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 01.04.2011 у справі №1718/2-а-584/11, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На виконання вищевказаного судового рішення, відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано їй кошти в сумі 44296,10 грн., що підтверджується протоколом від 07 листопада 2011 року, а фактичну виплату перерахованої пенсії здійснено 27.06.2019, що підтверджується випискою по банківському рахунку та не спростовано відповідачем.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 28.10.2012 у справі №1718/2-а-585/11 визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області щодо виплати ОСОБА_1 за період часу з 25 серпня 2010 року по 22 липня 2011 року додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірах менших, ніж визначено ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період часу з 25 серпня 2010 року по 22 липня 2011 року включно: доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розмірів даної доплати - однієї мінімальної заробітної плати з урахуванням проведених виплат.
На виконання вказаного судового рішення, відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано їй кошти в сумі 10151,94 грн., що підтверджується протоколом від 06 листопада 2013 року, а фактичну виплату перерахованої пенсії здійснено 27.06.2019, що підтверджується випискою по банківському рахунку.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 17.11.2014 у справі №572/4366/14-а визнано протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районі, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 09 березня 2014 року включно по 02 серпня 2014 року відповідно до ст. 39,50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 09 березня 2014 року включно по 02 серпня 2014 року, виходячи з 6 розмірів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 за період з 09 березня 2014 року включно по 02 серпня 2014 року, виходячи з 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 09 березня 2014 року включно по 02 серпня 2014 року відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На виконання вказаного вище судового рішення, відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано їй кошти в сумі 23810,11 грн., що підтверджується протоколом від 13 травня 2015 року, а фактичну виплату перерахованої пенсії здійснено 19 березня 2020, що підтверджується випискою по банківському рахунку та не спростовано відповідачем.
Згідно з розпорядженням №151471 від 20.01.2011 та протоколом від 07.11.2011 на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 01.04.11 у справі 1718/2-а-584/11 органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано відповідні кошти, згідно з розпорядженням №151471 від 30.10.2013 та протоколом від 06.11.2013 на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 28.10.2012 у справі 1718/2-а-585/11 органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано відповідні кошти, згідно з розпорядженням №151471 від 07.04.2015 та протоколом від 13.05.2015 на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 17.11.2014 у справі №572/4366/14-а органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано відповідні кошти.
Згідно з банківською випискою по рахунку позивача 27.06.2019 на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області у справі від 01.04.2011 у справі №1718/2-а-584/11 виплачені кошти в сумі 44296,10 грн. та постанови Сарненського районного суду Рівненської області у справі від 28.10.2012 у справі №1718/2-а-585/11 виплачені кошти в сумі 10151,94 грн. Згідно з банківською випискою по рахунку позивача 19.03.2020 на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області у справі від 17.11.2014 у справі №572/4366/14-а виплачені кошти в сумі 23810,11 грн.
В липні 2020 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про нарахування та виплату їй компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Сарненського районного суду Рівненської області 01.04.11 у справі 1718/2-а-584/11, постанови Сарненського районного суду Рівненської області № 1718/2-а-585/11 від 28.10.2012, постанови Сарненського районного суду Рівненської області № 572/4366/14-а від 17.11.2014.
04.08.2020 відповідач листом №6974-6846/Ж-02/8-1700/20 у відповідь на зазначену заяву, повідомив позивачу, що управлінням Пенсійного фонду України в Сарненському районі проведено перерахунок її пенсії на виконання рішень Сарненського районного суду Рівненської області, а виплата коштів, нарахованих на виконання судових рішень, проводиться Державною казначейською службою України.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (Порядок № 159).
Відповідно до статтей 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п.2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Апелянт в скарзі вказує, що зобов'язання відповідача виплатити компенсацію не з дня призначення пенсії, а лише з а період з дня нарахування відповідачем пенсії після набрання судовим рішенням законної сили по дату виплати позивачу такої пенсії призводить до часткового, а не повного захисту прав позивача.
Щодо цього колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 ст.2 Закону №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває на попередньо нараховані, але не виплачені у місячний строк суми.
З врахуванням того, що на виконання судового рішення №1718/2-а-584/11 від 01.04.11, відповідачем 07.11.2011 проведено відповідний перерахунок та донараховано пенсію позивачу, а фактичну виплату пенсії в сумі 44296,10 грн. на виконання цього судового рішення, проведено 27.06.2019, то підлягає нарахуванню компенсація за період з грудня 2011 року (місяць, наступний після проведення донарахування) по травень 2019 року (місяць, що передує місяцю виплати), а не з липня 2011 року по червень 2019 року, як вказує апелянт.
На виконання судового рішення №1718/2-а-585/11 від 28.10.11, відповідачем 06.11.2013 проведено відповідний перерахунок та донараховано пенсію позивачу, а фактичну виплату пенсії в сумі 10151,94 грн. на виконання такого судового рішення, проведено 27.06.2019, то підлягає нарахуванню компенсація за період з грудня 2013 року (місяць, наступний після проведення донарахування) по травень 2019 року (місяць, що передує місяцю виплати), а не з липня 2011 року по червень 2019 року, як просить позивач.
На виконання судового рішення №572/4366/14-а від 17.11.2014, відповідачем 13.05.2015 проведено відповідний перерахунок та донараховано пенсію позивачу, а фактичну виплату пенсії в сумі 23810,11 грн. на виконання такого судового рішення, проведено 19.03.2020, то підлягає нарахуванню компенсація за період з червня 2015 року (місяць, наступний після проведення донарахування) по лютий 2020 року (місяць, що передує місяцю виплати), а не з серпня 2014 року по березень 2020 року, як вказує апелянт.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 460/6426/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року.