про повернення апеляційної скарги
12 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 161/20487/20 пров. № А/857/6189/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.
суддів -Сеника Р. П.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2021 року у справі № 161/20487/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування постанови № 25944/10/03-20-07-05-10 від 09.11.2020 року,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
У зв'язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, копію вказаної ухвали скеровано за допомогою електронних засобів зв'язку на офіційну електронну адресу скаржника.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 26 березня 2021 року за допомогою електронних засобів зв'язку на адресу електронної пошти vl.official@tax.gov.ua< Список >
У межах строку, встановленого судом, апелянт судовий збір не сплатив, проте надіслав клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління ДПС у Волинській області фінансується з Державного бюджету України та, у зв'язку з відсутністю коштів за на даний час відсутня можливість сплатити судовий збір, однак ним вчиняються певні дії. На підтвердження вказаного до клопотання додано копію листа щодо необхідності сплати судового збору. Також просить взяти до уваги, що у зв'язку із безпірним списанням з рахунку Головного управління ДПС у Волинській області сплата судового збору у встановлеий судом строк є неможливою.
Вирішуючи зазначене клопотання суд виходить з наступного.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Головне управління ДПС у Волинській області є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, Суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом та зважаючи на відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого апелянт матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліків.
Таким чином, клопотання апелянта про продовження процесуального строку, встановленого судом, не підлягає задоволенню.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатися перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2021 року у справі № 161/20487/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор