про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/19595/20
12 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов та стягнення коштів,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що 11.01.2021 подав апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору та вказану апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв'язку із несплатою судового збору. Зазначив, що на час подання апеляційної скарги та на час, встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги, не було фінансування для сплати судового збору, а ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 порушено право відповідача на звернення до суду.
Відтак, відповідач вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, просить його поновити для реалізації права на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання відповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Предметом оскарження по даній справі є рішення органу державної виконавчої служби.
Згідно ч.6 ст.287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За приписами ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було проголошено 16.12.2020, направлено відповідачу 18.12.2020 та отримане відповідачем 24.12.2020.
Апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 відповідач подав 24.03.2021, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.20211 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Посилання відповідача на вжиття ним заходів для апеляційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 та повернення його апеляційної скарги згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у зв'язку із несплатою судового збору, колегія суддів не розцінює як такі, що свідчать про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, виходячи з наступного.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2019 по справах №804/15952/15 та №810/1776/17, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.
Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відтак, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.
Посилання відповідача на порушення його права на звернення до суду ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу відповідачу у зв'язку із несплатою судового збору, не мають жодного юридичного значення при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, адже свідчать виключно про незгоду відповідача із вказаною ухвалою.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, а тому у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні клопотання Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.