Справа № 240/9503/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
12 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Україна" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Селянського фермерського господарства "Україна" про застосування заходів реагування,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив застосувати заходи реагування (контролю) у сфері державного нагляду до Селянського фермерського господарства «Україна» шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:
- обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (АЗС, зерносушарка, магазин «Лілея»);
- системи газопостачання природного та зрідженого газу (зерносушарка, магазин «Лілея»), до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 02.12.2020 №1464/10-2549.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селянсько (фермерське) господарство "Україна" зареєстроване, як юридична особа 20.03.2000.
Судом встановлено, що відповідно до наказу управління Держпраці у Житомирській області №636 від 03.06.2020 та на підставі направлення на проведення перевірки №548/10 від 03.06.2020, в період з 11 по 15 червня 2020 року службовими особами управління Держпраці в Житомирській області проведено планову перевірку СФГ "Україна", розташованого за адресою: с.Бистрик Ружинського району Житомирської області на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки.
За результатами перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) №548/10-2549 від 15 червня 2020 року (далі - акт перевірки), яким встановлено 9 порушень СФГ "Україна" нормативно-правових актів з охорони праці, з яких порушення, визначені у рядку №1, 2 та 3 розділу V таблиці, стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- відсутній дозвіл на виконання робіт та експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що є порушенням додатку 2. п.4Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;
- відсутня декларація видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, що є порушенням додатку 6; п. 3. Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, п. 15. Зварювальні роботи, додатку 7; п. 6 - Обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (АЗС, зерносушарка, магазин «Лілея»); п.4. Системи газопостачання природного та зрідженого газу (зерносушарка, магазин «Лілея»), порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженою постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1107;
- працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, а також роботи, де є потреба у професійному доборі, пройшли попереднє спеціальне навчання відповідних нормативно-правових актів охорони праці, що є порушенням вимог п.4.1. НПАОП 000-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».
Примірник акта отримано головою СФГ "Україна" ОСОБА_1 .
У подальшому, в період з 01 по 02 грудня 2020 року службовими особами управління Держпраці в Житомирській області проведено позапланову перевірку СФГ "Україна", в частині перевірки виконання припису №1301/10-2549 від 16.10.2020, за результатами перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) №1464/10-2549 від 02 грудня 2020 року (далі - акт перевірки), яким встановлено 1 порушення СФГ "Україна" нормативно-правових актів з охорони праці, яке є самостійною підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- відсутня декларація видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, що є порушенням додатку 7; п. 6 - Обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (АЗС, зерносушарка, магазин «Лілея»),; п.4. Системи газопостачання природного та зрідженого газу (зерносушарка, магазин «Лілея»), порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженою постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1107.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, чстиною першою статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2694-XII) встановлено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Приписами статті 8 Закону №2694-ХІІ визначено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Положеннями статті 13 Закону №2694-ХІІ закріплено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
В силу частини першої статті 38 Закону №2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За змістом ч.1, 3, 9 ст.21 Закону №2694-ХІІ виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 39 Закону №2694-XII встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).
За приписами частини п'ятої статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V закріплено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №96).
Пунктом 1 Положення №96 передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
У відповідності до підпункту 1 пункту 3 Положення №96 основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Приписами пункту 4 Положення №96 закріплено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Відповідно до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби з питань праці в області, затвердженого наказом Мінсоцполітики №340 від 27 березня 2015 року та Положення про Управління Держпраці у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року №8, Управління Держпраці у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Згідно з п.4 та 6 Додатку 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 (далі - Порядок №1107) серед машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці передбачено:
- технологічне устаткування та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природного та зрідженого газу суб'єктам господарювання та до населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об'єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт;
- обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі.
Відповідно до змісту акту планової перевірки суб'єкта господарювання від 15 червня 2020 року №548/10-2549 та з урахуванням акту позапланової перевірки суб'єкта господарювання від 02.12.2020 №1464/10-2549, позивачем встановлено порушення СФГ "Україна" ст.21 Закону №2694-ХІІ, оскільки відсутні декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці при експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначених у п.4 та п.6 Додатку 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1107, а саме:
- обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (АЗС, зерносушарка, магазин Лілея);
- системи газопостачання природного та зрідженого газу (зерносушарка, магазин Лілея).
Пунктом 21 Порядку №1107 встановлено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, які зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Декларація за формою згідно з додатком 8 подається роботодавцем, виробником або постачальником не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
Декларація подається роботодавцем, виробником або постачальником, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.
Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання.
Відмова в реєстрації декларації не допускається.
У разі зміни відомостей або виявлення суб'єктом господарювання помилки в поданій декларації суб'єкт господарювання в порядку, встановленому цим пунктом для подання декларації, подає оновлену декларацію протягом п'яти робочих днів з дня настання таких змін або з дня подання декларації в разі виявлення помилки.
Посадові особи територіального органу Держпраці протягом п'яти робочих днів з дня отримання оновленої декларації вносять зміни до реєстру.
Матеріали справи свідчать, що відповідач 30.11.2020 подав до позивача через центр надання адміністративних послуг Житомирської області Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за вх.№7213, відповідно до змісту якої відповідач підтверджує відповідність матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання таких робіт підвищеної небезпеки та /або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки:
- роботи, зерносушильного комплексу КЗР5, обладнання газовим котлом з пальником ГБЛ-1;
- робота складу ПММ та устаткування АЗС;
- робота магазину "Лілея" з газовим побутовим котлом.
Слід врахувати, що у зазначеній Декларації відсутня дата та номер за яким зазначена Декларація зареєстрована у журналі обліку суб'єктів господарювання у територіальному органі, що передбачено у встановленому законом порядку та надає відповідачу право на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.
Відтак, вказане свідчить на користь висновку, що відповідачем не усунуто порушення ст.21 Закону №2694-ХІІ, адже за відсутності належним чином зареєстрованої Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці у відповідача відсутнє право на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці.
Беручи до уваги викладене, зазначене порушення, а саме відсутність зареєстрованої в журналі обліку суб'єктів господарювання у територіальному органі Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, свідчить про наявність порушень у сфері охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
При цьому, слід зауважити, що життя та здоров'я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють в будівлі де використовуються устаткування з порушенням вимог законодавства.
Слід зазначити, що стороною відповідача не надано достатніх доказів на підтвердження того, що вищезазначене порушення усунуто і обладнання й устаткування працюють у відповідності та з дотримання виробничих стандартів, а роботи виконуються без створення загрози життю та здоров'ю робітників.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Також слід зазначити, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.
Аналогічна правова позицією викладена Верховним Судом у постанові від 05.12.2018 у справі № 826/13896/16.
Так само, слід наголосити, що захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Що стосується твердження відповідача про те, що акт перевірки суб'єкта господарювання від 15 червня 2020 року №548/10-2549 не відповідає уніфікованій формі актів перевірки контролюючими органами, слід зазначити наступне.
В силу частини 15 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Положеннями частини 2 статті 5 Закону №877-V передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 10 Закону №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів.
Отже, у випадку, якщо відповідач вважає, що управління Держпраці у Житомирській області під час перевірки використовувало неуніфіковану форму акту, він був наділений правом не допускати посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Україна" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.