Справа № 826/13722/18
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Сорочка Є.О., Коротких А.Ю., дослідивши матеріали апеляційної скарги Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апелянту надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
Як убачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали від 18 лютого 2021 року була вручена представнику апелянта 10 березня 2021 року
22 березня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 18 лютого 2021 року апелянтом було надано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні апелянт повторно зазначив, що позивач дізнався про наявність судового рішення лише 11 січня 2021 року зі змісту отриманого листа податкового органу на поданий запит. Крім того, апелянт зазначив, що підпис, який міститься на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення належить невстаносленій особі.
Також апелянт зазначив, що позивач, знаючи, що в суді першої інстанції знаходиться дана адміністративна справа, періодично заходив на сайт Єдиного державного реєстру судових рішень, щоб пересвідчитись у наявності чи відсутності судового рішення по справі. Проте, рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень зміг отримати лише після відповіді Головного управління Державної податкової служби у м.Києві. До цього часу наявність судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не відображалась.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, в пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» підкреслено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий тільки коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
В даному випадку Консорціумом "Військово-будівельна індустрія" оскаржується судове рішення, яке набрало законної сили, та яке прийнято за наслідками розгляду судом позовної заяви вищезазначеного підприємства.
Доводи апелянта стосовно того, що копію рішення суду першої інстанції отримано не повноважною особою, колегія суддів розцінює критично, оскільки копія рішення від 29 травня 2020 року направлена на адресу позивача, яку він зазначив у позовній заяві.
На зворотному повідомленні про вручення відправлення міститься особистий підпис особи, яка отримала рекомендоване відправлення №0105105239544, а також міститься підпис працівника поштового відділення, однак належних і допустимих доказів того, що проставлення підпису та дати отримання вчинено не представником позивача, - скаржником не надано.
В свою чергу, колегія суддів враховує, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270) перевірка документів, що посвідчують особу адресата , особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку.
Добросовісне виконання працівниками «Укрпошти» своїх службових обов'язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.
Крім того, колегією суддів враховується те, що рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень України 01 червня 2020 року за реєстраційним номер 89514871, тобто є загальнодоступним. Проте, з апеляційною скаргою позивач звернувся 09 лютого 2021 року, тобто після спливу більш ніж семи місяців. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не надано.
Доводи апелянта стосовно того, що наявність судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не відображалась, колегія суддів вважає необгрунтованим з огляду на наведені вище обставини.
Невірне задання параметрів справи в Єдиному державного реєстрі судових рішень не може свідчити про поважність підстав пропуску строку.
З вищевказаного вбачається, що апеляційна скарга заявника подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, та обґрунтовані підстави для його поновлення відсутні.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді Є.О. Сорочко
А.Ю.Коротких