31 березня 2021 року м. Дніпросправа № 808/578/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року за виключними обставинами у справі № 808/578/17 за позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Запорізької області (відповідач-1), Державної судової адміністрації України (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати при виході у відставку вихідної допомоги, зобов'язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв'язку з відставкою, зобов'язання виділити кошти,
6 березня 2017 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невиплати їй при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою; зобов'язати відповідача-1 нарахувати та виплатити їй вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою без сплати податку у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 271150 грн; зобов'язати відповідача-2 виділити апеляційному суду Запорізької області кошти, належні до виплати їй одноразової вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку (а.с. 16-19).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (а.с. 93-97) позов задоволений частково:
- зобов'язано апеляційний суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою без сплати податку у розмірі 10 (десяти) місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 271150 (двісті сімдесят одну тисячу сто п'ятдесят) гривень;
- зобов'язано відповідача-2 виділити апеляційному суду Запорізької області кошти, належні до виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв'язку з виходом у відставку.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, ухваленою у складі колегії суддів: головуючого судді- Лукманової О.М., суддів - Дурасової Ю.В., Божко Л.А., апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задоволено; постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 808/578/17 скасовано, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 147-149).
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у цій справі залишено без змін. (а.с. 186-191)
Відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 № 455/2017, зокрема, ліквідовано Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд та утворено Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року за виключними обставинами у справі № 808/578/17.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач вказала, що оскільки рішення щодо неконституційності Закону № 1166-VII у частині виключення ст. 136 Закону № 2453-VI Конституційним Судом України на час виникнення спірних правовідносин не приймалося, апеляційний суд, відмовляючи в позові, зазначив про необхідність керуватися нормами Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI в редакції станом на дату постанови Верховної Ради України, якою позивача звільнено у відставку. Проте, в подальшому рішенням КСУ від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яким і було виключено положення ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», що передбачало виплату суддям вихідної допомоги. Вважає, що судове рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, яким відмовлено у задоволенні позову та яке не підлягало виконанню, може бути переглянуто за виключними обставинами, що відповідає вимогам пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що підстави для перегляду рішення у зв'язку з виключними обставинами відсутні.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні з огляду на таке.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС, на який посилається заявник, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Отже, для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС необхідне одночасне існування двох обставин:
1. встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи;
2. судове рішення, яке просить переглянути заявник, повинно було підлягати виконанню, зокрема бути зобов'язувального чи стягувального характеру, але таке рішення ще не виконано.
Отже, у пункті 1 частини 5 статті 361 КАС мова йде про судові рішення, які могли бути виконані, тобто підлягали виконанню.
З огляду на зазначене вище апеляційний суд вважає, що рішення, яким відмовлено в позові, перегляду у зв'язку з виключними обставинами не підлягає, оскільки таке рішення взагалі не підлягало виконанню і відповідно виконано бути також не могло.
Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII.
У спірному випадку постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, яку просить переглянути заявник у зв'язку з виключними обставинами, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 і відповідно це судове рішення не підлягало виконанню.
Відтак, зважаючи на приписи пункту 1 частини 5 статті 361 КАС та враховуючи, що судове рішення, яке просить переглянути заявник, не підлягало виконанню, суд доходить висновку про відсутність підстав, визначених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, для перегляду у зв'язку з виключними обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року.
Зазначена правова позиція підтримана Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 2-р(ІІ)/2020 визначено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, відповідні положення втратили чинність лише з 15 квітня 2020 року, тоді як позивач була звільнена у відставку постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року.
За таких обставин апеляційний суд відмовляє у задоволенні заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції у зв'язку з виключними обставинами, оскільки рішення, яке просить переглянути заявник не підпадає під дію пункту 1 частини 5 статті 361 КАС.
Керуючись статтями 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року за виключними обставинами у справі № 808/578/17.
Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з того ж часу.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко