ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
з питань зупинення провадження у справі
12 квітня 2021 року м. Київ № 640/31712/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу, визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу, визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
05.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 640/31712/20 в частині скасування вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 № Ф-2541-23 в розмірі 44 371,24 грн. до ухвалення рішення Конституційним Судом України у справі № 329-2(II) 2019 року щодо розгляду конституційного подання Уповноваженої Верховної Ради з прав людини 5 (7130) (19) від 18.11.2019 року щодо відповідності Конституції України положень п.1 ч.1 ст.7 Закону України №2464-VI від 08.07.2010.
Вирішуючи заявлене клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі № 5/7130(19) за Конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
Джерела права, які застосовуються судом визначені статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верхового Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Отже, суд при розгляді справи може сам дійти висновку про неконституційність певного закону і не застосовувати його при розгляді справи.
Крім того, відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто, у разі визнання неконституційним Конституційним Судом України положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, то ця норма втратить чинність з дня ухвалення рішення про його неконституційність.
При цьому, враховуючи те, що на момент виникнення спірних відносин пункт 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI не було визнано неконституційним, тобто спірні відносини врегульовував саме цей закон у редакції чинній на час виникнення цих відносин, суд приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України за наслідками розгляду Конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.11.2019, не впливає на вирішення справи, оскільки не має зворотної сили.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі № 826/24755/15.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України по справі № 5/7130(19) за Конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.11.2019.
Керуючись статтями 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №640/31712/20 - відмовити.
2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.П. Балась